Це відповідь на перше.(ЦЕ НЕ ПИШИ)
Блідо-рожеві пелюстки каштанів припорошили тротуари київських вулиць. У тьмяному світлі газових ліхтарів ці пелюстки здавалися чарівним килимом, яким ступати дозволено лише казковому героєві, що викликає в усіх захоплення. А хіба не викликає такого захоплення той, на кого чекають теплого травневого вечора молоді студійці? Вони чекають його, зібравшись на свого першу репетицію, він їхній режисер і вчитель. Його ім’я — Лесь Кур бас! Образи, почуття, голоси… Вони не підвладні часові. Вони оживають і проймають душу, коли читаєш спогади акторів, режисерів — друзів та учнів Леся Степановича Курбаса, великого українського режисера, організатора двох неповторних театральних колективів — «Молодого театру» і «Березоля», постановника багатьох п’єс на новій українській сцені, мислителя, який подарував світовій художній культурі дивовижну за своєю оригінальністю систему — систему Курбаса
Подробнее - на -
Объяснение:
Ідея “Кавказ”: співчуття поневоленим, схвалення патріотичної і мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу, гнівний осуд самодержавства, кріпосництва і православ’я — душителів свободи, носіїв темноти, страждань та звироднілої панської моралі, полум’яний інтернаціональний заклик об’єднаної боротьби всіх народів проти спільного ворога — російського царизму.
Основна думка: «Борітеся — поборете!».
Жанр “Кавказ” сатирична поема з елементами ліричного; цей твір не є у повній мірі поемою. У ній немає героїв, сюжету, не зображено динаміки розвитку характерів персонажів через сюжет. Немає епічних картин, епізодів, твір наскрізь ліричний, філософський, емоційний. Але значущість проголошених у «Кавказі» гуманістичних ідей підіймає цей твір до рівня політичної і сатиричної поеми, у якій цілісною картиною зображено загарбницьку політику імперії і проголошено гімн волі та жалю за невинно загиблими; І. Франко назвав «Кавказ» «…це огниста інвектива проти темного царства…» Сатиричний твір — інвектива з елементами лірики та героїки. Сюжет “Кавказ” Поема розповідає про загарбницьку безглузду війну, що десятиріччями веде самодержавство з маленькими кавказькими народами, чия національна свідомість настільки висока, що не вдається цей народ здолати. У творі звучить ніби гімн героям-кавказцям, що борються за волю, й звинувачення в безглуздій невиправданій війні, яка не принесе користі ні Кавказу, ні народам імперії. Тільки верхівка країни може отримає зиск і задоволення.
