До ть 11 клас ук літ
тіні забутих предків​

«Співець» Леся Українка аналіз Автор: Леся Українка Рік написання: 1889 Тема «Співець» – краса вранішньої природи, її гармонія. Основна думка «Співець» – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі. Художні образи у вірші «Співець» Лесі Українки Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі; троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око; соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки. Художні засоби та прийоми «Співець» Епітети: «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий»,  «година сумна» та ін. Метафори: «грала промінням», «усміхалась весняним привітом». Порівняння: 1) Вже пролетів, немов пташка зальотна, Весняний той час. 2) Вітер зітха, мов дріада сумує. Персоніфікація: 1)Пишно займалися багрянії зорі. 2)Гордо палала троянда розкішна. У творі змальовані: весняний вечірній пейзаж «Пишно займались багрянії зорі колись навесні…»; пейзаж вранішній «… грала промінням, ясним самоцвітом порання роса…»; садок «Горда палала троянда розкішна, найкраща з квіток, — барвою й пахом вродливиця пишна красила садок»; У своїй ранній поезії «Співець» Л.Українка запевняє читачів у тому, що ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов’язку — служити своїй батьківщині й рідному народові. Та хоч би й крила мені солов’їні, І воля своя, – Я б не лишила тебе в самотині, Країно моя!

Джерело: http://dovidka.biz.ua/spivets-lesya-ukrayinka-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

ответ:Марко Вовчок зображувала у своїх творах не життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно проникає у саму сутність душі людини, вказуючи нам на ті часто жахливі перетворення, які відбуваються в людині під тиском соціальної несправедливості та особистого горя.

Але Марко Вовчок, створюючи яскраві жіночі образи, змальовує не тільки кріпачок, але й панів і панночок. Характерним образом є панночка з повісті "Інститутка". Прочитавши цю повість, я почув від свого вчителя дуже цікаве питання: "Як ти ставишся до панночки?" Спочатку я, звісно, сповнений обурення від її витівок, почав критикувати і засуджувати її, але вчасно згадав, що нема нічого однозначно доброго чи поганого, і вирішив серйозно порозмірковувати над цим питанням.

Объяснение: