Кожен, хто народжується, претендує на щасливу долю. Але чому одні її мають, а інших вона вперто обминає? Що таке щастя? Як його знайти? "Більшість людей щасливі настільки, наскільки вони вирішили бути щасливими" (А. Лінкольн). Поглядів на це багато, та врешті кожен це з'ясовує сам для себе.
Кажуть: "Щасливими не народжуються, ними стають". І вирішальну роль у цьому відіграє сім'я. Народна мудрість стверджує: "З родини йде життя людини", "Без сім'ї нема щастя на землі", "Де в сім'ї лад, там без вад", "В сім'ї наймолодше — найсолодше", "Сім'я без Бога — убога", "Сім'я — не церква, а люди — не ангели, усяко буває".
Здавна відомо, що родина — то невичерпне джерело наснаги, любові та батьківських обов'язків. І кожна сім'я докладає зусиль, аби не всохло родове дерево, бо "Без роду нема народу". Нагадували: "Забудеш свій рід — усохне твій корінь". Щоб родинне життя склалося, необхідні дві умови: кохання ("То не сім'я — без любові") і дитина ("То не родина, де не бігає дитина", "Одна дитина — не дитина, дві дитини — пів дитини, троє дітей — ціла дитина").
Ясна річ, що для мене прикладом є моя власна родина. Тому мені б дуже хотілося, аби моя сім'я була схожою на мою нинішню, де я зараз — просто доросла дитина. А мамина ласка, татова вимогливість, дідусева мудрість, тепло домашнього затишку на все життя лишають глибокий слід у житті кожної людини.
Значення сім'ї неоціненне. Від стану охорони родинного вогнища, материнства, дитинства, батьківства вирішальною мірою залежить не тільки особисте благополуччя окремої людини, а й життєва міць народу, України. Адже духовно-моральне здоров'я людини — то найважливіша запорука процвітання нації.
Объяснение:
❤️❤️❤️
Проблема "маленької людини" завжди була, є і ще довго залишатиметься актуальною. Адже людська спільнота є неоднорідною. Завжди були і будуть яскраві особистості і непомітна сіра людська маса. Питання лише у тому, як ставиться оточення до "маленької людини". Читаючи Гоголя, десь у глибині душі погоджуюся з тим, що такі люди, як Акакій Акакійович — неуспішні і меркантильні, — викликають бажання посміятися чи поглузувати з них, а окремі дії можуть викликати і роздратування. Досить згадати, як довго, латаючи діри, носив головний герой повісті свою стареньку шинель, аж поки кравець не відмовився її латати і не виніс свій присуд, що час пошити нову шинель. У Акакія Акакійовича цс викликало шквал почуттів: від простого благання полатати стару шинель (він навіть гривеника дав майстрові на похмілля аби змінити його гнів на милість) до тривалої психологічної підготовки до згоди на пошиття нової. Це був психологічний злам, бо фінансово несподівано все склалося на користь Башмачкіна (йому збільшили платню).
Дивіться також
"Шинель" (повний текст)
"Шинель" (скорочено)
Чи могло б життя Башмачкіна бути іншим? (та інші запитання)
Біографія Миколи Гоголя
Нова шинель круто змінила життя Акакія Акакійовича. Можливо, сам у новій шинелі скромний чиновник відчув себе людиною. Він навіть спробував покінчити із сірою буденністю: йому сподобалося ходити вулицями міста, кутаючись у хутряний комір, а не перебігати швиденько до канцелярії, рятуючись від холоду в латаному-перелатаному "капоті". Він вперше погодився піти на вечірку до свого колеги. Загалом життя налагоджувалося. Йому смакувало шампанське і життя обіцяло приємні зміни.
Объяснение:
