Поясніть вислів:" цінності-основа характеру"​

..Почувся вистріл, Климко впав на землю...
Куля не влучила в хлопця, а тільки зачепила його, але він все одно втратив свідомість - через шок та втому. Чоловік та жінка, які також потрапили під розстріли і тікали з місця події побачили хлопця ли та забрали з собою. Чоловіка звали Мартин, а жінку Оксана, Мартин працював місцевим лікарем та вже довгий час лікував поранених у маленькому воєнному госпіталі, а Оксана була вчителькою і на тей час не правцювала.  Дітей у них не було і щоб якось згладити це гре, вони вирішили врятувати хлопчика. Мартин побачив, що за весь час хлопець втратив багато крові і почав його лікувати, але щоб не залишати його без нагляду, то вирішив залишити його вдома під наглядом жінки. Декілька днів лікар працював над Климком, боровся зі смерттю і нарешті хлопець прокинувся. Деякий час Климко поправлявся та нарешті видужав. Мартин часто брав його на роботу як маленького помічника, а Климкові це було в радість. За час проживання в цій сім'ї від дуже звик до добрих людей і хотів їм завжди допомагати. Згодом війна закінчилася, Климко поїхав до столиці, щоб навчатися на лікаря. Там познайомився з хорошою дівчиною, яка йому дуже сподобалася. Після закінчення університету, хлопець завів сім'ю та став працювати районним лікарем у тому місці де проживав Мартин. Прийшов йому на зміну. Згодом дружина Климка подарувала Мартинові та Оксані внуків і бабуся та дідусь проводили чудово час виховуючи їх. А про ті жахливі хвилини, коли здавалося, життя хлопця висіло на волосині - ніхто не згадує. То був ще один шанс на життя, а Климко його використав на всі сто. 

Среди народных песен наиболее известные исторические и обрядовые. Песня историческая была в кровавых сечах, в походах, по всем дорогам казацкой славы. Странствовала она млечными путями. Отобразила трудную судьбу, высказывая протест против барщины и крепостничества, солдатчины, унижение. Обрядовые песни — романтически-приподнятые колядки и щедривки — поэтическим словом прославляли трудового человека, отторгали его мысли от будничных проблем. А весной, когда все оживало вокруг, когда красота природы беспокоила чуткие молодые сердца, над украинскими селами звучали веснушки. В этих песнях объединялась радость с тихой грустью. За весной наступало русальное воскресенье, а дальше – подготовка к свадьбе. Дошли к нашему времени и купальские и жатвенные песни. Они преисполнены бодрым расположением духа, привлекательностью, мечтами о благосостоянии, любовью к природе. Среди народных песен беспокоят душу лирические песни, которые сопровождают молодых под венец. В них – отголосок семейной радости, грусть за не преисполненными мечтами, сетование на трудную судьбу, кручина за настоящей любовью. Среди поэтов-песенников первое слово, безусловно, принадлежит И. Франко, который с молоком матери обрал в себя любовь, которая проявила себя в зрелой поэзии. Поэзии сборника каменщика «Завядшая листва» привлекли внимание композиторов и зазвучали на всю Украину «Красная калина, чего в лузе гнешься?», «Почему являешься мне во сне?», «Ой ты, девушка, из ореха зерно» и прочие. Много стихов М. Вороного тоже положено на музыку. Его поэзия никогда не оставляла читателей равнодушными. Магия стихов Вороного не в словах, а в музыкальности каждой строфы, каждой строки. Эта музыкальность, которая смущает, захватывает, беспокоит. В поэзии В. Сосюры, все будто обычное, размеренное, традиционное. Рассказ плывет тихо, спокойно. А душа переполняется непостижимым чувством, аж дух захватывает, когда слышишь: Так никто не любил. Через тысячи лет Лишь приходит подобная любовь. В день такой расцветает весна на земле И земля просыпается рано. Песенником 60-х годов XX столетия называют А. Малышка. Его «Песня о полотенце» стало одной из любимейший. Привлекает внимание в этой песне образ полотенца.