Худорлява і вертлява, на папір біжить у справах, закарлючки полишає, — у пеналі спочиває. (Ручка)
Олівці Петрусь узяв, швидко щось намалював. Хоч крути, а хоч верти, має тільки три кути.(Трикутник)
Він про осінь сповіщає, малюків у клас скликає: — Вже минулось тепле літо, то ж пора за парти, діти! (Шкільний дзвінок)
Настрибався зайчик вволю, білий слід лишав по полю. Ми за ним гали, слово "мама" прочитали (Крейда)
То в клітинку, то в лінійку,
Написати тут зумій-но,
Й малювати дещо зможеш,
Називаюся я … (зошит).
Чи в лінійку, чи в клітинку
Чистим був, та за хвилинку
Мерехтить від цифр і літер…
Здогадались, що це, діти?
Ручці він говорить
Це шкільний учнівський…………(зошит)
Її шанує кожен.
Вона повідать може
Про все на світі білім
І дорослому і дітям…
До знань веде доріжка,
Коли з тобою ………..(книжка)
Я беру в свою правицю
Із пенала помічницю
Я писати тільки вчуся.
Зосереджуся, зберуся:
Крапка… рисочка… карлючка…
Наче пишем, - я і ……….(ручка)
Джерело
Дерев’яний та довгенький,
хвостик в нього є маленький.
Як у фарби хвіст мочає —
все довкола розцвітає.
(Пензлик)
У портфелі є хатинка —
ручки там живуть, резинка,
клей, лінійка, кутники́ —
школярів помічники.
(Пенал)
Объяснение:
Напевне, в Україні не знайдеться жодної людини, яка у своєму житті хоча б раз не перегорнула сторінок "Кобзаря" Тараса Шевченка. Творчість цього поета можна не любити, можна критикувати, можна ставитися до неї із великою любов'ю... У будь-якому випадку байдужим вона не залишає нікого.
У чому ж феномен нашого великого митця? Чому і сьогодні, майже через 200 років після його смерті, твори, написані Великим Кобзарем, хвилюють, навчають, тривожать душі?
Тарас Шевченко є беззаперечним символом чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини та Неньки України. Вся творчість Великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята ненавистю до ворогів і гнобителів українського народу. І саме тому його слова є особливо актуальними в наш час, час гноблення всього українського, час згортання свободи слова, знущання над мовою, культурою та історією України, приниження, приречення на бідність та поневіряння українського народу з боку чинної влади в державі.
В приміщенні Недогарківської сільської бібліотекиповинні запалити, загартувати й нашу волю до боротьби, зміцнити віру в краще майбутнє Неньки України, адже майбутнє її – в наших руках. працює постійно діюча виставка «Іти нам вічно до Тараса», тому всі відвідувачі бібліотеки в зручний для них час можуть користуватися безсмертними творами Великого Кобзаря.
Поезія Тараса Шевченка була могутньою і грізною зброєю в бойовому арсеналі наших дідів та прадідів, вона кликала до боротьби, вселяла смертельний страх у ворогів…:
«…вставайте
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте».
Ці рядки знаменитого Шевченкового «Заповіту
