1. Автором твору «Планетник» є:
а) Олекса Стороженко;
б) Ліна Костенко;
в) Борис Харчук.
2. Планетник – це...
а) дослідник-агроном;
б) сільський хлопець;
в) старий дідусь-чарівник.
3. За жанром «Планетник» – це...
а) повість-притча;
б) пригодницька повість;
в) оповідання.
4. За фахом квартирант, який оселився в Олени Булиги, був…
а) учителем;
б) теслею;
в) агрономом.
5. Біля хати бабусі цвіла:
а) вишня;
б) слива;
в) липа.
6. У якому населеному пункті жила Олена Булига?
а) в Острозі;
б) у Вербівцях;
в) у тексті повісті назви населеного пункту не згадано.
7. Заради чого Олена Булига пустила до себе на квартиру постояльця?
а) заради грошей;
б) заради живого слова;
в) заради до по господарству.
8. Визначаючи обсяг плати за квартирування, бабуся висловлювалася:
а) «За гріш не купити маку, а за гривню – правди»;
б) «За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини»;
в) «Нащо нам гроші, коли ми й самі хороші!»
9. Увечері літня жінка гала, як:
а) метелики кружляли навколо ліхтарика;
б) між зорями летів супутник;
в) кіт полював на горобців.
10. У приміщенні хати, де жила Олена Булига, пахло:
а) ліками;
б) зіллям;
в) квітами.
325
11. У магазині агроном-квартирант купував:
а) ковбасу і цукерки;
б) хліб і згущене молоко;
в) сметану і печиво.
12. Протягом дня стара:
а) доглядала сусіднє немовля;
б) в’язала або шила;
в) поралася на городі.
13. Тваринне господарство Олени Булиги складалося з:
а) собаки та кози;
б) курей та кота;
в) качок і гусей.
14. З двору, де жила бабуся, можна було гати за бурхливою річкою:
а) Самара;
б) Вілія;
в) Дністер.
15. Де стояла хата літньої жінки?
а) під горою;
б) неподалік від озера;
в) біля лісу з червоного сосняку.
16. «Інкубаторами» бабуся називала:
а) індиків;
б) курей;
в) качок.
17. «...Встає вечірня зіронька...», « ...пробираючись між зорями, летів
супутник», «супутник закотивсь», – чиїми очима подано ці картини?
а) Олени Булиги;
б) діда Капуша;
в) Планетника.
18. Олена Булига розповідала своєму квартиранту легенду про Планетника:
а) травневими вечорами;
б) під час обіду;
в) коли поралася біля печі, готуючи йому сніданок.
19. Яка була бабуся?
а) мовчазна;
б) легковажна;
в) працьовита.
20. Слова: «Небо нам усе дарує...» належать:
а) Планетнику;
б) діду Капушу;
в) Олені Булиз

«Кайдашева сiм’я» образ Омелька Кайдаша  

Омелько Кайдаш – звичайний селянин. Тяжка праця, панщина підірвали його здоров’я та сили. У нього «здорові жилаві руки, широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця».Омелько дуже працьовитий, ніколи не сидів без діла, щось завжди майстрував, лагодив. Від своїх синів він також вимагав працьовитості. Але Кайдаш любив випити- це, мабуть, було його найбільшою вадою. Тяжке життя зробило його нервовим та забобонним.

Після одруження синів, він поступово втрачає батьківську владу над ними, а Карпо навіть підіймає на старого руку.

Кайдаш спився до божевілля та втопився, хоча все життя боявся саме такої смерті.

«Кайдашева сiм’я» образ Марусі Кайдашихи  

Маруся Кайдашиха — дружина Омелька, мала двох синів.

Маруся – «робоча та проворна, та трохи куслива, як мухи в вку». «Має серце з перцем». Вона сварлива, бездушна жінка. Маруся гарно готувала і замолоду служила у панів покоївкою, від них і сама «набралась трохи панства». Кайдашиха з погордою ставиться до бідніших від себе, любить вихвалятись. Позитивні риси її характеру — це те, що вона працьовита, дбайлива хазяйка, любляча мати і бабуся. Але приватна власність, жадоба до землі зробила її жорстокою, жадібною. Це призводило до частих сварок і розладів у сім’ї, і, навіть, бійок.

Омелько і Маруся Кайдаші – працьовиті, своїх дітей вони теж виховали працьовитими, але ті вже не хочуть коритися батькам — і в цьому одна з проблем батьків і дітей у цій родині.

«Кайдашева сiм’я» образ Карпа  

Карпо – старший син О.Кайдаша та М.Кайдашихи. Карпо був грубий, неласкавий, сердитий, мовчазний.

Карпо – енергійний, суворий, впертий. Про горб «… цілий куток їздить через гору, а я буду її розкопувать. Як хтось почне, то й я копирсну заступом скільки там разів».

«Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались.» На селі його обрали десятським.

«Кайдашева сiм’я» образ Лавріна  

Лаврін – молодший син у сім’ї Кайдашів.

Лаврін —  лагідний, м’який, жартівливий, дотепний, веселий. У нього приваблива зовнішність: «Лаврінове молоде довгасте лице було рум’яне, веселі, сині, як небо, очі світилися привітно й ласкаво». Він у всьому бачить хороше, добре, шанує людей, захоплюється красою природи, має ліричну душу і грає на сопілці. Але, нажаль, зрештою і Лаврін стає егоїстом.

«Кайдашева сiм’я» образ Мотрі  

Образ Мотрі — один з найдовершеніших образів повісті. Мотря — дружина Карпа. Дівчина була із заможної родини, але добра і не вихвалялася на селі. Узявши шлюб, поринула у тяжкі будні. Зла свекруха звалила на неї всю хатню роботу. Щоденна гризня зробила Мотрю злою, сварливою жінкою. А лютість її не мала меж. Виколола свекрусі око та не переймалась, а раділа цьому.

«Кайдашева сiм’я» образ Мелашки  

Мелашка – щира і тиха.

Мелашка – щира, тиха, спокійна, лагідна, чутлива, з бідної сім’ї. Вона тяжко переживала безладдя в родині. Та поступово і Мелашка втягується в сварки й бійки.

Загалом, Кайдаші і їх дружини — індивідуалісти, які живуть своїми егоїстичними інтересами. Вони втратили почуття гідності та поваги.

Ц розповідь про головну героїню. Її звали ... (вибачте забула іменна). Суть в тому, що вона подорожувала в часі, через свою шафу. Говорячи  слово коралі вона потрапляла в минуле. Щоб  з минулого назад , слово коралі вимовлялось навпаки ,,іларок". Головна героїня була закоханна в свого однокласника, і старала будь як йому допомагати. Доречі в неї був закоханий її найкращий друг; але вона його не замічала. Вона хотіла розгадати таємницю його роду. В кінці вона потрапила в майбутнє і побачила свого однокласника з іншою. А свого найкращого друга в ролі її коханого.