Творчість відомого українського письменника Б. Харчука вчить кожного з нас виховувати в собі бережливе ставлення до оточуючої природи, до її краси. Його твори здатні з самого дитинства прищепити читачам риси доброти, чуйності і відповідальності за оточуючий нас світ. Частіш усього ми бачимо непорозуміння людей до тих, хто знаходить підтримку і порозуміння саме у природі. На основі прочитаних мною творів я маю змогу зробити висновок, що людина і природа міцно і назавжди взаємопов’язані друг з другом. І тому ми повинні сприймати оточуючу нас природу не тільки очима, а й серцем і душею.
Ми повинні наслідувати справі героя творів Б. Харчука та робити все, що є в наших силах для збереження природи, для її розуміння і для найбільшого з нею зближення. Ніколи не слід знищувати рослинний світ, ніколи не слід ображати тварин, бо все те, що нас оточує у житті – теж живе. Прикладом для нас може служити Планетник – герой однойменного оповідання Б. Харчука, про якого він написав: «Він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави – усе живе, усе для чогось призначене. Навіщо ж його мучити й нівечити?». Про це ж саме говорить багато повір’їв та народних легенд українського народу, які досить часто зустрічаються у творах письменника.
Для більшості творів Б. Харчука притаманна думка про збереження природи і її краси, і саме цю думку ми ніколи не повинні забувати, зробивши прикладом для себе і своїх вчинків героїв творчості письменника. Для того, щоб стати гідним членом нашого суспільства, «щоб жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».
ця книги мені дуже , тому що у них дуже цікавий сюжет , описані незвичайні пригоди .це історія 11 -річної дівчинки поліанни , яку після смерті батьків забирає на виховання з « почуття боргу » рідна тітка . з атмосфери батьківської любові та глибокої віри в бога дівчинка потрапляє у світ строгих правил і заборон. але вона не сумує і своїм умінням радіти всьому , що трапляється з нею в житті , спочатку дивує , а потім і змінює життя всіх жителів маленького провінційного містечка. ще за життя батько навчив доньку простій грі – вміти радіти всупереч усьому.«юність поліанни » – це продовження повісті , в якій подорослішала полліанна стикається вже з недитячими проблемами. але , тим не менш , наполегливо продовжує грати в радість. у цьому їй є віра бога. вона переконана , що господь ніколи не помиляється і не запізнюється .19кніга дуже хороша , вона вчить добру і оптимізму. полліанна показує своїм прикладом, як можна спритно виходити з важкої ситуації самій і одночасно надавати і підтримку оточуючих. завдяки її легкому характеру десятки , а може бути і сотні людей , що живуть в містечку , знаходять сенс життя , знаходять самих себе і починають другім.soc clip image019назва книги відповідає її змісту . мені дуже полліанна . своєю енергією вона весь час заряджала всіх жителів містечка . а ось міс поллі спочатку мені не дуже , вона нікого не любила. ніхто не міг догодити їй . міс поллі була педантичною особливої з суворим обличчям і суворим поглядом. вона хмурилася при будь-якому непорядок . навіть коли не було ніяких неприємностей , міс поллі не ставала веселіше , привітніше . але коли до міс поллі приїхала полліанна , то міс поллі стала доброю. і вона полюбила дівчинку , хоча раніше вона просто « виконувала свій обов’язок» по відношенню до неї.книга красиво ілюстрована. ілюстрації точно доповнюють текст книги , уявлення про героїв і події даного твору. художник цієї повісті е. в. орлова.книга може навчити : добру , повазі , милосердю , чуйності .ця книга змінила моє ставлення до життя. полліанна своїм прикладом навчила мене жити по-іншому , не так як я жила раніше. навчила мене бачити світ в яскравих фарбах , в іншому сприйнятті .я радила , і буду радити прочитати цю книгу багатьом своїм однокласникам і друзям , тому що ця книга просто дивовижна
