Художній етюд про природу очень

1. Великі Чаплі

2. Щоб залишити слід в історії

3. Зітхати

4. Котигорошко

5. Арешт

6. Грицьку Причепі

7. Вітька Горобець

Петро Білий

8. Свистіла

9. Серенаду

10. Набрати повну діжку води

11. Галя прогулювалася з Петром Білим

12. Петро втік

13. Нагрівала пісок та клала на живіт

14. Цигарки

15. Відступить

16. На корі дерева

17. 14 неповних років

18. У коханні

19. Зняли солом "Яного бриля з опудала"

20. Хлопці переплутали двори і співали бабі Хіврі

21. Як на страту

22. Вона знайшла їм роботу, а сама пішла на побачення з Петром Білим

23. Дівчина прибігла рятувати хлопця з-під арешту

24. Орлом

25. Рубав дрова

26. Як Галька поцілувала його

27. Епос

28. Надіслати вірш у газету

29. Три

30. Даний Етап

31. Полов кукурудзу

32. 33

33. Попросила на роздуми десять років і насипала у кишеню гарбузового насіння

34. Носив з собою хатній будильник

35. Бабі Хіврі

Думи мої думи
Аналіз вірша Тема: Звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників.

Ідея: Тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість до змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.

Основна думка: Думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу перебування на солдатчині.

Жанр: Громадянська лірика. Художні особливості твору.

• Звертання: «думи мої», «мої голуб'ята», «мої любі».
• Епітети: «думи мої єдині», «лиха година», «тихими речами».
• Порівняння: «привітаю, як діток». Поезія Тараса Григоровича «Думи мої, думи мої...» і була написана у 1847 році під час його перебування в Орській кріпості. У цій поезії автор вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України.