овість а. я. чайковського «за сестрою», мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. хоч павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певнр, він на: магався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої — окраса історії україни! і ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ павлуся захоплює нас, викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і бути на нього схожим.
Яка ж чарівна пора року - ВЕСНА. "Чому?" - запитаєте ви мене. А тому, що навесні земля прокидається після тримісячної сплячки, повертаються пташки з вирію, ми чуємо їх радісний спів, все ожива і заново народжується. Так приємно дивитись, як зеленіє травичка, як на деревах з'являються бруньки і розпускається листя, перші пагони. Сонячне проміння падає на землю, зігріває усе, радіють люди, клопочуться в грядках, на городі.
А квіти! Весна дарує стільки квітів і краси, що аж паморочиться від щастя голова. Незабутній аромат весни, він дуже ніжний.
А ще весна приносить багато свят і найбільше свято - Великдень!
Весна - чудова пора року. Бувають і дощові дні, але вони для того, щоб вмити сонну землю. Не журіться, бо скоро вигляне сонечко, заспівають пташки і сповістять всім: - Все буде добре!
