Письмово відповісти на тестові питання за текстом:
1. М. Черевань присвятив би решту свого життя козаччині, якби:
А Мав міцне здоров’я.
Б Не родина.
В Отримав на це дозвіл від Я. Сомка.
Г Не велике господарство.
2. Біблійна легенда, про яку згадав у своїй розповіді Кирило Тур.
А Адама і Єву.
Б Вавілонську вежу.
В Мойсея.
Г Створення землі.
3. Продовжте фразу: „Як же часом покотиться по небу і погасне ясна зоря, козак...”
А Загадає бажання.
Б Перехреститься і прочитає молитву.
В Вирушає у похід.
Г Тільки тоді лягає відпочивати.
4. Сузір’я, що є щасливим для козака.
А Пса.
Б Возу.
В Чумацького Шляху.
Г Діви.
5. „Дівка як... де не посади, там і прийметься”. Яке дерево мав на увазі Кирило Тур?
А Березу.
Б Осику.
В Вербу.
Г Горобину.
6. У чому полягало життєве кредо козака Кирила Тура?
А „За рідний край і життя віддай”.
Б „Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти”.
В „Знищу ворога сьогодні, бо завтра нашкодить”.
Г „Честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала”.
7. Кому з героїв належить дана характеристика: „Хисткий і проворний, як сугак на степу”?
А Кирилу Туру.
Б Петру Шраменку.
В Богдану Чорногору.
Г Гетьману Я. Сомку.
8. Чого не робила Леся, доглядаючи за пораненим Петром?
А Копала коріння лікарських рослин.
Б Варила зілля.
В Сиділа біля недужого.
Г Повсякчас схлипувала біля нього.
9. Що сприяло швидкому позбавленню хвороби Петра?
А Любов до нього Лесі.
Б Цілющі ліки.
В Радість і піднесеність з приводу перемоги над Туром.
Г.Смачний харч і свіже повітря.
10. Визначіть художні засоби в уривку з твору: „Здоров’я почало брати гору, наповняло козацьке тіло, як вода колодязь”.
А Метафора, гіпербола.
Б Епітет, порівняння.
В Метафора, порівняння.
Г Метонімія, гіпербола.
11. За яких обставин Леся і Петро не могли одружитися?
А Бо стара Череваниха чинила цьому опір.
Б Дівчина була заручена із Я. Сомком.
В Через бідність козака.
Г У зв’язку з військовими подіями на Січі.
12. Посеред двору, де мешкав Гвинтовка, стояв стовп, до срібного кільця якого міг прив’язати тільки...
А Пр остий козак.
Б Посполитий.
В Хто рівня господареві.
Г Будь-хто.

Чого навчають нас художні твори?

* На початку створимо визначення "художнього твору". Що ж це таке? Цей твір, але художнє, а значить відноситься до мистецтва.

Мистецтво, художник, любов, краса - це слова часто нероздільні, тісно пов'язані один з одним.

Через мистецтво творець художнього твору передає нам свій талант, свій дар. І ми, схиляючи свої голови перед талантом художника, спілкуємося з твором і отримуємо в нагороду необхідні для нас плоди.

Художні твори - це яскраві свічки, які зігрівають нас своєю унікальною красою, доставляють нам естетичне задоволення, дарують нам приємні переживання та емоції.

Але найбільш важлива цінність художніх творів полягає в тому, що вони не тільки розважають і радують нас високими ідеалами, але також і вчать і допомагають нам в житті.

Правда не завжди. Це залежить від того, що з себе представляє художній твір.

* Ось, наприклад, класична музика, балет, танець не можуть нас чомусь вчити.

Слухаючи симфонію Бетховена або гаючи красу танцю, ми сприймаємо музику і танець почуттями отримуємо задоволення.

* Інша справа література, кінематограф, театр і пісенне мистецтво, де поряд з емоційним фоном, ми чуємо слова і обдумуємо їх.

Найбільш наочним прикладом того, як і чому вчать нас художні твори, є російські народні казки і байки, знайомі кожному з нас з дитинства. "Аленький цветочек", кінофільм "Морозко", "Казка про рибака і рибку", байки Івана Андрійовича Крилова.

Ці, здавалося б нехитрі історії наповнені глибоким змістом.

Чому ж навчають нас казки і байки?

Як то кажуть, "Мораль цієї байки Мораль - це і є те, чого навчають нас ці художні твори. Обдумуючи байку, ми виносимо з неї насамперед моральний задум.

* Казки та байки вчать нас відрізняти погане від хорошого, відрізняти добро від зла.

І як же важливий в сучасному світі правильний вибір між добром і злом!

Як важливо зараз голосно заявляти про добро і пригнічувати зло, яке є в світі. За нами величезна відповідальність перед майбутнім.

І російські народні казки закликають нас творити добро, піклуватися один про одного, вчать нас тієї народної мудрості, накопиченої століттями.

Байка і казка протиставляє позитивні і негативні риси і характери. У них чітко видно різницю між ввічливістю і грубістю, скромністю і хвалькуватістю, милосердям і жадібністю, хоробрістю і боягузтвом, працьовитістю і лінощами.

Казки показують, що головне багатство людини - не матеріальні цінності, які не життєві зручності і "золоті" палаци, але краса душі і любов.

Зберігаючи теплоту і любов у своєму серці, людина переможе всі темні сили.

Казки вчать нас бути щасливими.

Вони показують, що є в житті найголовніше, дають нам поради, як правильно чинити і чим дорожити.

* І ми гаючи за героями художніх творів, і, витягуючи моральні життєві уроки, вже в наше майбутнє життя, будемо прагнути Він мудрий і грамотно, будемо бачити, привносячи в світ процвітання і любов. Амінь.

На початку ХХІ століття бути волонтером стає модно. Можемо гати, як відомі зірки Голівуду змагаються у ділах благодійності або приймають участь в різних акціях волонтаріату.Можна сказати, що коріннями волонтаріат сягає до початку людства. Спочатку в нього не було інституційних рамок. Він розвивався в церковних і позаурядових організаціях.Є дані, що в 1859 році французький письменник-журналіст Анрі Дюнан, вражений кривавими картинами битви при Сольферіно, запропонував ідею створення Червоного Хреста — організації, яка працювала б на волонтерських засадах і надавала першу медичну до пораненим бійцям. Принципами, сформульованими Дюнаном, керуються сьогодні волонтерські організації у всьому світі.В 1920 році швейцарець П’єр Цересоль організував табір, в якому приймали участь австрійські, англійські, французькі та німецькі волонтери. Вони мали на меті спільними силами відбудувати село під Верденом у Франції, яке було знищене під час війни. Деякі з волонтерів були солдатами, які нещодавно боролися один проти одного. Попри те, вони зуміли об’єднатися і працювати в згоді для блага людей, які втратили свої домівки.Після ІІ Світової війни виникло дуже багато різних організацій, що просували ідею волонтаріату, яка залишається дієвою до сьогоднішнього дня. Однією з них є ЮНЕСКО, яке засновано для того, щоб реалізувати «інтелектуальну і моральну солідарність людства» з метою запобігання виникнення третьої світової війни. Мала вона до також у координуванні та налагодженні співпраці між волонтерськими організаціями CCIVS (Coordinating Committee for International Voluntary Service). Заснування Європейського Союзу і його розширення новими державами мало немалий вплив на розвиток організацій, що займалися волонтаріатом. Це дало змогу об’єднати державні інституції в мережу співпраці, проведення спільних дій та розширення обсягів діяльності. Органи Європейського Союзу розробили також вказівки, що допомагають діяльності цього типу організаціям на територіях Європейської Спільноти. Були розпочаті різні програми, які допомагають у фінансуванні цих заходів. Волонтерство яке остатніми роками здобуло велику підтримку в нашій країні, може вважатися справжньою ознакою часу, свідченням зростання соціальної свідомості та солідарності людей. В цьому контексті неможливо не згадати нещодавні події, а саме: «18 лютого 2011 року, в Києві пан Олів’є Адам, координатор системи ООН, відкрив міжнародну конференцію „Волонтерство — шлях до благодійності для всіх“, яка об’єднала 250 учасників. Під час конференції обговорювались питання щодо волонтерства як соціального капіталу суспільства та його соціальної й економічної складової, розглядали сучасні проблеми розвитку інфраструктури волонтерства в Україні, також дискутували стосовно ролі вищих навчальних закладів, релігійних організацій у розвитку волонтерського руху в Україні». Варто звернути увагу на те, що відкриття конференції в Києві відбувалась в рамках святкування 10-ї річниці Міжнародного року волонтерів, проголошеного Організацією Об`єднаних Націй. У своєму зверненні координатор системи ООН пан Олів’є Адам повідомив, що «ООН є сильним і постійним союзником волонтерського руху». Він зазначив, що «в Україні, дух волонтерства безсумнівно зростає, проте попереду ще довгий шлях до моменту, коли волонтери стануть стійким ресурсом. Тому ООН закликає уряд при розробці програм взяти до уваги і залучати такий цінний актив як волонтерство, який сприяє підтримці давньої традиції співпраці, згуртованості громад». Сприяло розвитку волонтаріату і виникання молодіжних організацій, рухів (Пласту, Української молоді — Христові)