Вірш був вписаний Шевченком у Щоденник наступного дня після того, як автограф Щоденника був подарований М. Лазаревському. Передостанній запис у Щоденнику зроблений в травні 1858 року, за майже два місяці до останнього. Таким чином можна припустити, що вірш «Сон (На панщині пшеницю жала)» міг бути написаним раніше, а 13 липня 1858 року тільки був вписаний в Щоденник.
Літературознавці припускають[1], що цей вірш подобався поетові і він дарував його друзям і знайомим — адже, крім автографа в Щоденнику, збереглося ще чотири інші: на звороті офорта[2], якого Шевченко подарував Ф. Черненкові, в «Більшій книжці», в листі до М. В. Максимовича 22 листопада 1858 року та окремий автограф з датою 8 лютого 1859 року.
Всі автографи мають деякі відміни.
В першому автографі вірша (в "Щоденнику) після слів «Ще копу дожинать пішла» були рядки: «Останню, може; бог то й сон твій справдиться».
В першодруку та в інших редакціях (крім «Більшої книжки», де ці слова дописані іншою рукою) їх нема[3].
Надруковано вірш Сон (На панщині пшеницю жала) вперше в журналі «Русская Беседа» (1859, № 3) з присвятою Марку Вовчку.
Объяснение:
