Степан процюк аргонавти своє ставлення до питань які піднімае автор

..Почувся вистріл, Климко впав на землю...
Куля не влучила в хлопця, а тільки зачепила його, але він все одно втратив свідомість - через шок та втому. Чоловік та жінка, які також потрапили під розстріли і тікали з місця події побачили хлопця ли та забрали з собою. Чоловіка звали Мартин, а жінку Оксана, Мартин працював місцевим лікарем та вже довгий час лікував поранених у маленькому воєнному госпіталі, а Оксана була вчителькою і на тей час не правцювала.  Дітей у них не було і щоб якось згладити це гре, вони вирішили врятувати хлопчика. Мартин побачив, що за весь час хлопець втратив багато крові і почав його лікувати, але щоб не залишати його без нагляду, то вирішив залишити його вдома під наглядом жінки. Декілька днів лікар працював над Климком, боровся зі смерттю і нарешті хлопець прокинувся. Деякий час Климко поправлявся та нарешті видужав. Мартин часто брав його на роботу як маленького помічника, а Климкові це було в радість. За час проживання в цій сім'ї від дуже звик до добрих людей і хотів їм завжди допомагати. Згодом війна закінчилася, Климко поїхав до столиці, щоб навчатися на лікаря. Там познайомився з хорошою дівчиною, яка йому дуже сподобалася. Після закінчення університету, хлопець завів сім'ю та став працювати районним лікарем у тому місці де проживав Мартин. Прийшов йому на зміну. Згодом дружина Климка подарувала Мартинові та Оксані внуків і бабуся та дідусь проводили чудово час виховуючи їх. А про ті жахливі хвилини, коли здавалося, життя хлопця висіло на волосині - ніхто не згадує. То був ще один шанс на життя, а Климко його використав на всі сто. 

Опис
"...в яснозеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами,розправляє руки і проводить долонею по очах."
Турботлива, добра.
"Не руш!Не руш!Не ріж!Не убивай!не точи! Се кров її. Не пий же крові з сестроньки моєї."Хоче кохати"...я часом заздрила на їх: так ніжно вони кохаються...а я не знаю нічого ніжного, окрім берези, за те ж її й сестрицею взиваю;"Мавка закохана"Ох!...Зірка в серце впала"Як Мавка думає про Лукаша  "...ти сам для мене світ, миліший, кращий, ніж той, що досі знала я, а й той покращав. відколи ми поєднались..."
Турботлива до природи "...не руш, коханий,воно ж сире, ти ж бачиш."
Мавка про їхнє кохання"...не зневажай душі своєї цвіту, бо з нього вирослокохання наше! Той цвіт від папороті чарівніший - він скарби творить, а не відкриває. У мене мов зродилось друге серце, як я його пізнала. В ту хвилину огнисте диво сталось..."
Ревнує Лукаша до Килини  "...Лукашу,нехай ся жінка більше не приходить,- я не люблю її:вона лукава як видра."
Мавка отримує душу   "...ти душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос."