Объяснение:
Українська література для дітей і про дітей пройшла тривалий і складний шлях становлення, яке ще не завершено. У наш час відбувається процес формування національної бази дитячої літератури, котра б незалежно від родо-жанрової динаміки захоплювала своїм тематичним розмаїттям, щирістю та багатогранністю вражень, доступністю сприйняття образів-персонажів та близькістю до сучасного читача тематики й проблематики. Історична тема в художній літературі була й залишається сьогодні досить актуальною й популярною. Сягаючи своїм корінням фольклору, житійної літератури, історичних хронік, історична проза акумулює комплекс художньої інтерпретації минулого нашого народу. Незважаючи на жанрову приналежність твору, її визначає художній матеріал – історія, подія, що відбулася за давніших часів, тобто така, що в часовому вимірі вважається завершеною.
Україна, отримавши свою незалежність після вікового гноблення, повинна повернутися до свого коріння, довести свою ідентичність і свідомо виховувати на славних прикладах підростаюче покоління. В. Рутківський, сучасний український письменник, який неодноразово у своїх творах для дітей та юнацтва звертається до змалювання призабутих сторінок славного історичного минулого нашої країни. Його шлях до визнання був довгим, але, вважаємо, що в царині сучасної української підліткової літератури на історичні теми йому немає рівних. Здобувши визнання в поважному віці, письменник довів, що його майстерність і життєвий досвід тільки допомагають спілкуватись із молоддю. Проживши нелегке життя (зважаючи на умови творчого зростання в часи Радянського Союзу), автор засвідчив, що він є українським письменником-патріотом, який прагне поділитися своїми знаннями із підростаючим поколінням. Його трилогія «Джури» визнана однією з найкращих у цій царині.
«Джури козака Швайки», які вийшли 2007 року, стали подією і першою книжкою В. Рутківського, яку нарешті прочитала Україна. (Нагадаємо, що перша журнальна публікація «Джур» відбулася ще 1995 року в «Однокласнику». За 12 років оприлюднений текст так нікого і не зацікавив). А поміж тим, динамічний, захопливий сюжет, самобутні образи, вкраплення фольклору, правдоподібність історичних колізій, багата мова, легкий стиль – усе це робили твір справжнім відкриттям.
Традиційним для сприйняття історичного минулого стає ототожнення його з образом козака – хороброго лідера, високодуховної й матеріально незалежної людини, котра керує своїми емоціями, розумом і волею, морально, духовно й фізично готує себе до оборони рідної землі та сім’ї, дбає про єдність козацтва й українців усього світу. Такий образ зберігається й у сучасному літературному трактуванні
Будь-яка людина прекрасно розуміє, що підстрелити одночасно відразу двох біжать в різні боки прудких зайцев неможливо. Це правило застосовується в багатьох життєвих ситуаціях: намагаючись зробити відразу кілька справ, встигнути скрізь, людина часто залишається і зовсім ні з чим. В цьому і полягає сенс прислів'я «За двома зайцями поженешся — жодного не зловиш».
Щоб отримати якісний і гідний результат, потрібно зосередитися на одній справі, всю увагу і сили віддати його виконанню. Тоді можна домогтися успіху в чому завгодно. Відволікаючись на інші цілі, легко можна упустити з виду щось важливе, врешті-решт залишившись біля розбитого корита. Встигнути все і відразу нереально — ось чому вчить нас ця проста, але така глибока життєва мудрість.
Можна навести дуже багато прикладів з життя, що підтверджують це прислів'я. З ними щодня стикаються навіть діти. Наприклад, захотілося тобі подивитися по телевізору цікавий кінофільм, але потрібно зробити уроки. Якщо братися за домашнє завдання, намагаючись одночасно дивитися кіно, обов'язково наробиш купу помилок, та й нитка оповіді у фільмі упустиш. У підсумку і уроки будуть зроблені невірно, і кіно здасться нецікавим і незрозумілим. Тому слід витратити час на щось одне, а не братися відразу за кілька справ.
Наші великі і маленькі життєві цілі — немов спритні зайчики, які так і норовлять втекти в різні сторони. Жодна людина не може одночасно бігти за ними у двох різних напрямках — саме тому краще вибрати одного «зайця», так шанс наздогнати і зловити його набагато вище. Зосередженість на одній справі — запорука успіху, ось чому вчить нас приказка «За двома зайцями поженешся — жодного не зловиш».
