План до казки "Світлана" (Григорій Лютий)

Версія 1: а чи багато в наш час людей,що багаті духовно? думаю, не кожному зараз це потрібно. усі тільки і думають про те, щою збагатитися фінансово. але вони сліпі. духовне багатство- дуже важливе в житті кожного з нас. людина не повинна бути, так би мовити, "пустою всередині". такі люди, на мою думку, не мають надії на краще. тільки той, хто хоче та робить усе для того,щоб збагатитися духовно є дійсно людиною, яка вдосконалює себе як особистість. виходячи з цього, я , що , звісно, людина обов"язково повинна бути духовно збагаченою.версія 2: ми всі знаємо що потрібно людей не по зовнішньому вигляді дивитися, а в душу.  адже що людина без душі?   у кожної людини є своє щось не повторне! у одної людини талант до малювання, до хореографії і багато іншого. духовне багатство найбільший скарб у житті людини коли я прочитав я замилився..адже це так! ми ходимо до школи, получаємо добрі оцінки, приходимо додому і ми знаєм що нас чекає наша матуся, яка тебе любить більше життя і ніколи тебе не зрадить. духовне багатство воно дороге, і ми будемо кращими і я все вірю! версія3: духовний світ людини. він глибокий, багатогранний, не пізнаний до кінця. чим він багатіший, тим цікавіше людина, тим змістовніше і прекрасніше його життя. на варті нашої духовності, нашої душевної чистоти коштують вічні обережи, про яких народ говорить: це загальнолюдські цінності. мамина колискова, молитва богові, батьківське благословення - це далеко не повний перелік тих скарбів, які очищають і ушляхетнюють нашу душу, оберігають її від скверни і прагматизму, користолюбства, невірності…

Я не завжди сиджу вдома, проте у ньому є щось особливе... Те, що не характерно жодній домівці у світі. Де б я не була, всеодно моя хатина мені зручніша, тепліша, гарніша та миліша за будь-яку. Кожного дня матуся готує смачну їжу, котра не зрівняється з ресторанною, бо вона мамина. Кожного вечора, повертаючись додому, я бачу вогник у хатині, котрий так і манить до себе, бо він теж рідний, він несе в собі те тепло, ту радість, ті емоції, що й моя хата. А заходячи до хати я чую запах смачнесенької вечері, сміх, радість та любов. Саме тому я ніколи не розлюблю сою домівку!