Тема: оспівування краси природи. Ідея: возвеличення чарівності дощу. Основна думка: захопленість рідною природою, її величним та дивовижним світом, райдужними кольорами.
Жанр: пейзажна лірика. Художні засоби: Епітети – благодатний, довгожданий дощ; дивним сяйвом; золотий, вечірній гість; впав бадьоро, свіжо, дзвінко; закурені будинки; зголоднілі передмістя; гарячі груди; буйним посівом зеленим, білі села. Метафори – золотий вечірній гість, «впав бадьоро», «відкривай груди», «дощ остудить», «дощ оживить і запліднить», «дощ звеселить». Порівняння: «дощ-гість». . Дощ дуже важливий у природі, адже без нього все засохне та пропаде, не буде хліба. Своє захоплення цим явищем у вірші «Дощ» М. Рильський виражає багатьма прикметниками та прислівниками, що доповнюють створений образ, землю називає матір’ю, дощ та землю персоніфікує, оживляє їх.
