Оформить таблицу реальное и фантастическое в произведении Планетник

В образі Захара Беркута втілено найкращі риси нашого народу: волелюбність, незламність у важкій боротьбі з поневолювачами, мудрість, доброта, патріотизм.

У своїй повісті І. Франко протиставляє персонажів із середовища народних мас представникам верхівки тогочасного суспільства. Письменник підносить те суспільство, у якому немає нерівності и гноблення, у якому стосунки між людьми гармонійні. Саме в такому суспільстві людина виявляє найкращі свої риси. Саме таку країну громадяни боронять до останнього подиху.

Велику роль у створенні настрою відіграють пейзажі. Природа неначе підтримує тухольців, дає їм сили. Так, сонце стає для них джерелом наснаги, кам’яний Сторож допомагає у боротьбі з ворогами, вода їх знищує.

Мова твору І. Франка характеризується широким вживанням діалектної лексики (слів, які вживаються в певній місцевості), а також архаїзмів — застарілих слів.

Тема: зображення поетичного образу України, її прекрасної природи та волелюбного народу.

Ідея: заклик до патріотизму та любові до Батьківщини.

Вид лірики:громадянська

Художні засоби: повтор - «любіть Україну», епітети - «вишнева Укра­їна», «мова солов’їна», «краса, вічно жива і нова», «очі ніжно-карі», «ба­гряні стяги», «хмари пурпурові», «весни світлі і щирі», «небо голубе», порівняння - «як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води...» , «як порох і як дим», «як та купина», гіперболи - «без неї ніщо ми, як порох і дим», «люби її кожну хвилину», «вічні ми будемо з нею», персоніфікації - Україна «живе у стежках, у дібровах», «в огні канонад, що на захід женуть чужинців..», «в багнетах, що в тьмі.пробивають нам путь», «гудуть батареї», риторичні звертання - «Любіть Україну!», «Юначе», «Дівчино!»