До когофрідріх і інші німці ставилися негативно

Объяснение:

По білету і по праву

Кожен зручно в крісло сів.

Проти ночі на Полтаву

Курс узяв автобус “Львів”.

І висловлює бабуся

Водію тривогу-страх:

— Я Лубни проспать боюся,

Розбуди мене в Лубнах!

Не забудь лише, синочку!

— Добре, добре! — той прорік.

Сіла бабка у куточку

І схилилася набік.

Та водій — аж за Лубнами

Спохвативсь, що винуват.

Розвернув машину з нами

І везе стару назад!

Чортихається, не в дусі

(Хоч із власної вини!).

Врешті став і до бабусі:

— Вигружайтеся! Лубни!

А бабуся із куточка:

— Їдь, синок! — рукою мах.—

То казала мені дочка:

«З’їж таблетку — у Лубнах!».

Антось Корецький «…Оті огидливі речі, оті звіроцтва, ота пекельна ненависть і злоба до брата — та хіба ж таким виром не людських загар може буди владована згода в розхитаній і облитій кров’ю державі? Ні, тисячу раз ні!»; «Був огрядний і стрункий — красень юнак; його біле благородне чоло обмежали золотисто-каштанові кучері, на виразнім обличчі світились ласкою і відвагою сині очі.» Ватажки Польської шляхти (Потоцький) «І криклива пишнота, і вираз обличчя, що довчасно злиняло на розпусних ночах, і хітливі безсоромні очі, і млява, знесилена постава — нагадували швидше фігуру знудженої повії, ніж мужнього ватага Посполитої Речі.»