Відповідь:
Тема: зображення давніх часів, коли людей страчували за будь-яке чаклування, та звинувачення Анни в тому, що вона з багряного листя робить мишей.
Ідея: засудження тих, хто за індивідуальність, творчу думку переслідує людину, звинувачує і виносить вирок на страту.
Основна думка: кожна людина, навіть якщо вона ще маленька, — то неповторна індивідуальність, особистість. І шлях кожної людини — то ще й шлях до самоствердження.
Жанр: філософська поезія.
Художні засоби «Кольорові миші»
повторення: «кажу… кажу…»; «коли…, коли…»;
епітети: «розлючений сусід»; «багряне листя»; «осіннє сонце»; «голі клени»; «сірий день»;
метафори: «чаклунка збила … з пуття», «кіт залив … вирок».
Пояснення:
Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди — в цім було щось принизливе.
Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки.
До того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж ковтати принизливе підстьобування.
Взагалі, він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер. Ніби цим чогось досягнеш, крім батога.
А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким.
Він був бруднувато-сірим, попелястим і тільки тепер, викупавшись у річці, знову став сліпучо- білим красенем, схожим на давніх предків, що царовали по циркових аренах
Бо він, Шептало, кінь особливий, кінь білий, а коли й попав у це бригадне стовпище, то то завдяки злому випадку, химерам далі
Подробнее - на -
Объяснение:
