Тарас Шевченко. «Назар Стодоля».Ваша оцінка батькових дій щодо своїх дітей.

Вцьому році зима не вдягала білої свити.  часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.  пошукала, що ж робити? --  бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав.  як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.  сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів.  все збиралась на силі, та не встигла огледіться,  як проснулись дерева і на одрі лід потемнів.  крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.  лід кришився, б’ючись об каміння   і нарешті по одрі -темній, широкій -  на останній крижині самотня чайка пливе.  - ти куди ж розігналась? чи бува не до самого моря?   чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна.  а крижина тонка. а крижина майже   ну, а що, як її підмиє вода весняна?   ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?   затріщить і ві піде вода   - дивна людино! я ж маю крила,  нащо крилатим ґрунт під ногами?  

Художні засоби до поеми "19 жовтня" Пушкіна:

Епітети: багряне убрання, поля зів'ялі й голі, тихе сяйво дня, келія пустинна, осінні негоди, чаша легкопінна, гіркі недуги, Італія ясна, щаслива путь, доля мандрівна, доля строга...

Неологізм: легкопінна,

Порівняння: він (союз), як душа; свій дар, як час, я тратив без угаву.

Метафори: міцнів під крилом коханих муз.

Звертання: каміне, вино, друже, любі друзі,Горчаков, Вільгельм, спізнілий друже мій.

Риторичні запитання: Але чи й там усі з вас бенкетують?  Кого цей рік не дочекались ви?  Хто зрадив ще чудову нашу звичку,  Кого забрав холодний світ од вас?  Хто не прийшов на братню перекличку?  Чий голос змовк? Хто передчасно згас?

Анафора: Ти простягав нам із-за моря руку,/Ти нас єдиних в спогадах носив;Благослови, моя святкова музо,  / Благослови: нехай живе ліцей!

Оклики: Пора, пора! Ні наших мук, ні мрій  Не вартий світ; розвіємо оману!

Повтор: Пора, пора! Повніш, повніш!