1.Бала кезімде мен отбасыммен тауға бардым.Бұл кыс айы еді. Әкем мені сырғанату үшін өзімен бірге шана алып шықты.Мен шанамен сырғанауды өте қатты жақсы көрдім.Біз тау бөктеріне саяхаттап,ормандарды араладық және мен көптеген қар басқан тау шыңдарын көрдім. Олар өте биік болатын.Біз тауға 5минутта көтерілдік.Біз таудың ең биік шыңына жеткенде,әкем мені шанаға отырғызды.Мен қатты қорыққаныммен әкем жанымда болды.Ол менің жаныма отырды,содан соң біз сырғанадық.Мен басында қорықтым,бірақ бұл үрей ұзаққа созылмады.Содан соң маған бұл өте қызықты болды,мен әкемнен қайтадан сырғанатуын сұрадым.Бұл кез өте көңілді болды,бірақ менің анам бұндай ойындарды ұнатпайтын еді.Ол біздің ойынымызды сыртымыздан бақылап тұрды.Бәріміз қуанышты болдық. 2Мен шанамен сырғанағанды ұнатамын. Бала кезімде біз отбасымызбен тауға бардық. Бұл қыс айы еді.Мен шанаға отырып,биік таудан сырғанадым.Әкемде шанамен сығанауды ұнататын,ол менімен бірге сырғанады.Ал анам бізді сыртымыздан бақылап тұрды. Біздің таудағы саяхатымыз өте көңілді өтті.
Емоції — особливий клас психічних станів, які відображають ставлення людини до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе та до результатів своєї діяльності.види емоційпримітивні (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.вищі — переживання, які виникають на ґрунті задоволення духовних потреб.позитивні — емоції, що пов’язані із задоволенням потреб.негативні — емоції, які викликають почуття незадоволення і вимагають зміни ситуації.стенічні — емоції, які підвищують життєдіяльність людини, посилюють активність.астенічні — емоції, які пригнічують життєдіяльність організму, знижують енергію суб’єкта.властивості емоційполярність — вказує на можливість зміни будь-якої емоції, на її протилежність (задоволення — незадоволення; радість — горе; любов — ненависть).інтегральність — домінування відносно інших станів та реакцій, охопленість всього організму. зв’язок із життєдіяльністю організму: з органами кровообігу, дихання, травлення, залоз внутрішньої та зовнішньої секреції.амбівалентність — одночасне переживання протилежних емоцій (сльози радості, муки творчості).інтенсивність — властивість, яка свідчить про ступінь вираженості емоційного явища.тривалість емоційних явищ характеризується часом їх існування. активність — здатність емоцій стенічним (підсилюючим) або астенічним (пригнічуючим) чином впливати на діяльність.глибина емоційних явищ залежить від того, якими подіями — пересічними чи життєво важливими — вона викликана, а також від того, в якому зв’язку між собою перебувають ці явища.емоції і почуття, так само як і психічні процеси, забезпечують відображення та пізнання навколишнього світу. але, на відміну від сприймання, пам’яті, мислення, емоції і почуття відбивають реальну дійсність у формі переживань. пізнаючи світ, людина по-різному сприймає предмети і явища. одні події викликають захоплення, інші — печаль, гнів тощо. захоплення, гнів, радість — все це прояви суб’єктивного ставлення людини до навколишніх предметів і явищ, емоційні переживання її. отже, емоції — це психічне відображення у формі переживання життєвого смислу явищ і ситуацій. в емоційних переживаннях відбивається життєва значущість інформації. якщо предмети чи явища задовольняють потреби людини або полегшують їх задоволення, то в неї виникають позитивні емоції, якщо ні — негативні.стенічні емоції підвищують життєдіяльність організму; астенічні пригнічують життєдіяльність, знижують енергію суб’єкта.розрізняють прості (нижчі) та складні (вищі) емоції. прості (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.характерна ознака складних емоцій полягає у тому, що вони виникають у результаті усвідомлення об’єкта, що викликав їх, розуміння їх життєвого значення.емоції можуть істотно впливати на процес діяльності. переживання життєвого смислу явищ і властивостей світу, або емоцій, — необхідна передумова людської активності. емоційні процеси забезпечують передусім енергетичну основу діяльності, є мотивами її. емоції визначають якісну і кількісну характеристику поведінки. вони також забезпечують селективність сприймання — вибір об’єктів середовища, які впливають на людину і мають для неї значення (рнс.8.1).почуття — одна з основних форм переживання людиною свого ставлення до явищ дійсності. вони більш стійкі і постійні порівняно з емоціями, що виникають у відповідь на конкретну ситуацію, тобто ситуативними. структура почуття складається не лише з емоцій, а й з більш узагальненого ставлення людини, пов’язаного з розумінням, знанням. тісний зв’язок почуттів з емоціями виявляється передусім у тому, що кожне почуття переживається і розкривається через конкретні емоції.тварини не мають почуттів. емоції, спільні для людей і тварин (страх, гнів, цікавість, сум тощо), мають якісну відмінність. у тварин виникнення емоцій пов’язане із задоволенням або незадоволенням конкретних біологічних потреб, з реалізацією інстинктивної сфери (інстинктів самозбереження, харчового, орієнтувального, продовження роду), тому вони обмежені і дуже бідні, тобто від людських емоцій вони відрізняються кількісно і якісно.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку