Нещодавно я прочитала цікаву та щиру казку «Хуха-Моховинка» В.Короліва-Старого. Це чудова розповідь про маленьку лісову істоту, яка має «велике» серце.
Казка навчає нас любити рідних та близьких, бути небайдужими та уважними до інших. Хуха сумує без своїх друзів: «тяжко жити без рідного товариства». Вона показує нам приклад ввічливості: «попрощалася, красненько подякувала гостинним козам». Маленька істота працьовита, добра, слухняна, лагідна.
Страждання, самотність, холод та голод випали на долю Моховинки, але вона сміливо та терпляче долає всі труднощі: знесилена «мандрувала все дал сть та кмітливість ставали їй у пригоді: «під нею було кілька щілин, якими можна було пролізти». Коли сталося нещастя у хліві, хуха швидко прийшла на до покликала дітей, потім дорослі врятували козу Лиску.
У вчинках маленької лісової істоти ми бачимо великий оптимізм, мрію та надію про краще життя. Вміння пробачати – дуже добра риса хухи. Автор на прикладі Моховинки спонукає нас бути добрими, працьовитими, пробачати іншим, робити добро. Вона може бути для нас добрим прикладом.
Объяснение:
просто нашла в Интернете
Сімейні цінності (11-В)
03.12.2020 (четвер)
Тема: Сімейні традиції
Поняття «сім’я» не обмежена тільки спільним проживанням, побутом. Це щось більше: тепло, затишок, спільне проведення часу. Чудово, коли у сім’ї є свої традиції. Вони можуть передаватися з покоління в покоління, а можуть – створюватися нові. Це сприяє гармонійній атмосфері та позитивно впливає на всіх членів сім“ї. Багато хто відчуває прояв цих традицій як тепло та затишок.
Родинні звичаї, які дісталися в спадок від предків, були вигадані самостійно або виникли спонтанно, виконують багато функцій. І навіть якщо члени сім’ї цього не усвідомлюють, ритуали все одно працюють.
