«Юлько вдома», «Стефко вдома»

1.Від чого оберігала Юлька мама все дитинство?
2.Про що мріяв Юлько, дивлячись на свою маму?
3.Як допоміг Славко Юлькові, коли той загубив свою шапку в снігу?
4.Ким став Юлько після Славкової навмисної поразки в грі в шахи?
5. За чим відправляв батько Стефка в магазин?
6.Куди вирішила піти Настка навчатися?
7.Чого не матиме Стефко, Якщо Настка не буде жити вдома?
8.Яка вечеря чекала вдомаСтефка?
9.Чого не отримував Стефко від батька?
10.Що робив Стефко під дверима третьої квартири ?
11.Чому Стефко терпів дорікання Настки?
12. До кого найбільше горнулася Настка?

1.Хто має появитися на сцені?
2.Прем’єру якої п’єси має переглянути сьомий «Б»?
3.Яку роль в п’єсі виконує Лілі Теслюк?
4.Що кричали з гальорки після прем’єри?
5.Як було Лілі, коли її обіймали і хвалили?
6.Що хотів подарувати Юлько Лілі після вистави?
7.Кого серед дітей не побачила Лілі?
8.Чому Славко не з’явився на виставу?
9.Чим не цікавляться, на думку Юлька,спортсмени?
10.Яким був театр?
11.Де сидів сьомий «Б» під час вистави?
12.Кого нагадували мармурові амури під ложами?

Острожская Библия» состоит из 76 книг Ветхого и Нового завета (по сравнению с нынешними изданиями церковно-славянской Библии недостает только «Послания Иеремии»). Некоторые её части основывались на переводах Франциска Скорины. Среди источников указывают также «Геннадиевскую Библию» — рукопись конца XV века. Предисловие написано Г. Д. Смотрицким — отцом Мелетия Смотрицкого.

Имеются экземпляры с различными выходными сведениями, помещенными в конце книги. Небольшая часть экземпляров имеет на последнем листе текст выходных данных (колофон) в виде треугольника с датой 12 июля 1580, ниже помещена типографская марка Ивана Федорова. В других экземплярах текст оканчивается в два столбца, ниже типографской марки и выходных данных (на греческом и ц.-сл.) с датой 12 августа 1581 помещена концовка. В связи с этим часто говорят о двух различных изданиях книги. Однако на титульном листе всех известных экземпляров стоит 1581 год; по наблюдениям А. С. Зёрновой, описавшей 29 экземпляров, издание было одно, хотя по какой-то причине затянулось и некоторые листы были перепечатаны (в частности, исправлялись ошибки); разных комбинаций из перепечатанных и неперепечатанных листов достаточно много. 

Как и все издания Ивана Федорова, «Острожская Библия» набрана и сверстана безупречно. В ней для основного текста применён мелкий, но удобочитаемый «острожский» шрифт, полууставный с элементами скорописных начертаний, и набор в две колонки. Объем текста оценивают в 3 240 000 печатных знаков. Острожская Библия практически без изменений была перепечатана в Москве в 1663 г., так что по сути являлась официальной редакцией славянской Библии до 1740-х годов, когда была подготовлена исправленная так называемая Елисаветинская Библия, используемая и поныне.

Сюжет твору: приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня, знайомство Петра Шрама з родиною Череванів, спілкування з Божим Чоловіком — бажання Шрама заручити Петра й Лесю — Шра­ми й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами — зна­йомство Лесі з Кирилом Туром — зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі — вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі — нічне викраден­ня Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком — гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина — зустріч Петра Шрамен-ка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома — покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Пет­ра додому — перипетії в Ніжині — Чорна рада в Ніжині — обурення об­дуреної черні, розчарування її в Брюховецькому — пропозиція Тура по­рятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього — засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника») — од­руження Петра ІІІраменка й Лесі.