Чому слід наслідувати Софійку із повісті руслонька із 7в

ответ:Джим отримав прізвисько Ґудзик, коли мама Штоцкер пришила до його штанців великого ґудзика, щоб закрити дірку, тому Лукас назвав його Джим Баттон, що означає Ґудзик.

Джим мріє об’їздити і пізнати весь світ. Ця мрія з’явилася в час, коли необхідно було підтримати Лукаса і пояснити своє бажання поїхати разом з ним.

Джим має романтичну вдачу, вміє бачити прекрасне навколо себе, милуватися красою світу. Джим вважав Лукаса своїм найкращим другом, а хлопчик, як і його старший товариш не залишає друзів. Тому, коли король вирішив позбутися Емми через те, що країна маленька, а з появою Джима в Усландії стало тісно, то Лукас і Джим відправляються з нею назустріч пригодам.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/kharakterystyka-dzhyma-gudzyka

Объяснение:Джим Ґудзик – головний герой твору Міхаеля Енде, адже його поява спричинила зав’язку твору, навколо нього розвиваються всі події , відбувається формування його характеру під час пізнання світу.

Дуже швидко пробігло спекотне літо, і тепер лісові ділянки, галявини, струмочки і ставки підпорядковані        до вересня. Вранці вже прохолодно, а вдень гріє сонечко. Воно ще нагадує про літнє тепло.       Після довгої виснажливої роботи відпочивають поля, зібраний урожай в садах. Тепер скрізь усе сповнене прохолодою осінніх місяців. Часто на небі з’являються сірі хмаринки, мрячить нескінченний дощик. Ніби поринувши у думи, затужив безмовний ліс. Скоро на деревах не залишиться жодного листочка, гілки не будуть захищені від бездушних дощів і морозів.       Ось кленовий листочок не поспішаючи вальсує в повітрі. Ніби поринувши у думи перед довгими зимовими сновидіннями, сумно поскрипує немолодий вже дуб. Навколо одягненого в мох трухлявого пенька розташувалися стрункі опеньки. Їх тут дуже багато, всі вони так і хочуть потрапити в кошик. Травка вся зблякла і опустилася до землі, і лише крихітні червонуваті зірочки вересу приносять радість. 
       Ми бачимо, як високо в небі на прощання кружляють журавлі. Вони прямують у теплі краї і сумно курличуть про те, що прийшла осінь. У такі миті нам стає сумно, ми починаємо розмірковувати про наше призначення у цьому прекрасному світі.