Відповідь:
Я напишу ті, що я знайшла звичаї і традиції:
вітання - Максим коли вітався, то кланявся і вітав кожного голосно і приязно;
особисті стосунки: Максим просить руки у батька Мирослави, Захар Беркут благословляє Максима і Мирославу на щасливе подружнє життя;
громадське життя: громада все вирішує разом, дружно, на загальні збори скликають закличники, які при цьому носять копне знамено, зупиняються перед кожним дворищем і викликають господаря голосно, кожного по імені, потім повідомляють, що потрібно прийти на копу (збори). Всі спірні ситуації вирішувала громада на своєму громадському суді.
Свої звичаї і традиції існували під час проведення зборів. Вони завжди проходили біля старої липи; копне знамено встромляли в дірку, продовбану в камені, це було знаком про початок ради. Кожен, хто виступав на раді мастив очі і уста водою з джерела, яке било з-під коріння старої липи - цитата: "Се була звичайна, стародавня церемонія, що знаменувала очищення уст і прояснення ока, потрібне при такім важнім ділі, як народна рада".
щодо релігії, вірування: багато хто з тухольці з людей ще вірили в старих богів, приносили їм жертви, палили ягільник, щороку Сторожа прикрашали вінками. Цитата: "Майже над кождими воротами на жердці висіла прибита якась хижа птиця: то сова, то сорока, то ворона, то яструб, то орел, з широко розпростертими крилами і звислою додолу головою; се були знаки духів — опікунів дому"
Пояснення:
Відповідь:
Видатний український письменник Леонід Іванович Глібов розпочав свою літературну діяльність ще за життя Тараса Григоровича Шевченка, продовжував її одночасно з Марком Вовчком, Іваном Франком, Панасом Мирним, Степаном Руданським та іншими українськими письменниками XIX століття і завершив в роки, коли вже лунали молоді голоси Лесі Українки та Михайла Коцюбинського. Життя Глібова було сповнене напруженої творчої праці, щирого прагнення до рідному народові «живим словом правди ти».
Леонід Іванович Глібов народився 5 березня (21 лютого ст. ст.) 1827 року в селі Веселий Поділ, Хорольського повіту на Полтавщині, в родині управителя маєтків магнатів Родзянків. У цих магнатів у різний час бували О. С. Пушкін і Т. Г. Шевченко і говорили про них як про самодурів-кріпосників.
Пояснення:
