Твір "Ніч перед боєм"Олександр Довженко
Відповісти на всі питання:
4. У чому звинувачують солдатів рибалки-перевізники?
5. Які емоції переживав Колодуб під час переправи?
6. Як вплинули на бійців слова діда Платона?
7. Чого, на думку діда Платона, не вистачає бійцям, щоб перемагати
ворога?
8. Чому дід Платон у розмові із солдатами згадав героя народної пісні
Морозенка?
9. Як зустріч із дідом Платоном вплинула на Колодуба?
10. Що розповів Іван Дробот про долю перевізників? Поміркуйте, як ця
розповідь увиразнює образи діда Платона й діда Савки
​

Ярослав Мудрий був одним із найвпливовіших історичних діячів Київської Русі.Завдяки мудрій політиці Ярослава Мудрого, Київська Русь у роки його правління переживала політичний і культурний розквіт. Зовнішня політика Ярослава відзначалася послідовністю й миролюбністю;вона сприяла зміцненю міжнародного становища держави, зростанню її авторитету.Завдяки таланту політика і сильній волі, Ярославу вдалося закріпитися на київському столі. Щоб уникнути трагедій,склав заповіт, у якому йшлося про порядок успадкування великокнязівської влади та розподіл між синами території імперії на окремі володіння -- уділи.Також Ярослава називали "тестем" Європи, тому, що всіх своїх дітей він одружив з іноземцями. Завдяки цьому він отримав хороші зв"язки з іншими країнами Європи.
(що не так, вибачайте)

Мої батьки — дивовижні люди: вони приділяли мені стільки часу і уваги, що я завжди почувалася потрібною, мабуть, саме це відчуття дало мені впевненість в собі, врівноваженість. Навіть коли їхні справи заважали нашому спілкуванню, мої батьки вміли знайти правильні слова, щоб пояснити мені все, і я ніколи не сумнівалася, що мене у родині дуже люблять. Це забезпечувало мені майже постійне відчуття радості, звичайної повсякденної радості пізнання, спілкування, маленьких дитячих відкриттів.
Мої батьки вміють пробачати помилки. За це я їм дуже вдячна: якщо в мене щось не виходить, я впевнена, що мене підтримають та щось порадять, але не засудять. Надмірні лінощі чи недбале ставлення до навчання в нашій родині зовсім не схвалюють, але коли я чогось не змогла, помилилася, не перемогла, я ніколи не боюсь про це розповідати, бо моя помилка — мій крок до самовдосконалення. І звісно, розумні вчаться на чужих помилках, але людей, які вчаться тільки на чужих помилках, не існує — так каже мій батько, підбадьорюючи мене.
Мої батьки навчили мене не брехати. Тим, що завжди довіряли мені. І я так само довіряла їм. Ті моральні принципи, якими я зараз так пишаюсь — чесність, порядність, відчуття відповідальності, повага до інших людей, — усім цим я завдячую своїм батькам. Саме вони показали мені правильний шлях розвитку, яким я рухаюсь дотепер, вже багато в чому самостійно. Найголовніше ж — вони показали мені приклад чесного та гідного життя, сповненого праці і веселощів, творчості та уваги одне до одного.
Якщо чесно, я починала цей твір із наміром написати про проблеми спілкування батьків і дітей, але, щойно почавши, відчула єдину потребу — подякувати. Мабуть, я щаслива людина.
Кожен підліток так чи інакше свариться з батьками, це факт, але головне у цьому — розуміння, наскільки дрібними і несуттєвими є ці конфлікти у порівнянні з тією любов'ю та теплотою, що завжди є між батьками та їхньою дитиною