Конрад — незвичний хлопчик. І навідь не тому, що до пані Барлотті його приніс поштар у здоровезній бляшанці. А через те, що Конрад занадто чемний, слухняний, страшенно нудний і зовсім не має друзів. Тож пані Бартолотті та її сусідка дівчинка Кіті конче мають перетворити ідеальну дитину на нормального хлопчика. Хоча б для того, щоб Конрада не віддали іншим батькам… Для молодшого та середнього шкільного віку.
- Пан Егон побачив Конрада в блакитній шапочці з золотим дзвоником. Очі в нього були широко розплющені, рот розтулений, вуха червоні, мов буряк, русяве волосся, що вибилося з-під шапочки, розкуйовджене, а вказівний палець правої руки притиснутий до кінчика носа. Надзвичайно вродлива, мила, беззахисна дитина.
Пані Бартолотті — митець. Справжній митець! Її килими — мистецькі твори. Тому вони такі дорогі! Пані Бартолотті ткала найкращі і найбарвистіші в місті килими. В неї були молоді і старі дні. Пані Бартолотті нікому не казала скільки їй років, тому ніхто й не знав цього. І тому вона була різного віку. Пані Бартолотті звикла виконувати доручення й накази тільки після того, як почує «дитино моя». Справа в тому, що пані Бартолотті мала коника: страшенно любила різні купони, бланки замовлень, безкоштовні й дешеві пропозиції. А ще Солону яловичину пані Бартолотті любила ще дужче, ніж кукурудзяні палички.
«Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9» — дитяча пригодницька науково-фантастична повість сучасної української письменниці Лесі Ворониної. У 2012 році книга отримала премію «Дитяча книга року BBC».[1]
Хлопчик Клим, боягуз, що боїться хуліганів, одного разу дізнається про Таємне Товариство Боягузів. Вступивши до нього, він розкриває, що Землі загрожують прибульці з космосу, які поширюють вірус страху. Але ті, хто й так боягузи, можуть побороти страх і протистояти лиходіям. Клим потрапляє в пригоди у часі й щоб врятувати батьків, бабусю, друзів та увесь світ.
Продовженням повісті є «Пастка для синьоморда, або Таємне Товариство Брехунів»
