Зображення мужніх героїв захисників рідної землі в історичних піснях
Історичні пісні - найкоштовнішиі перлини української народної поезії. В них як у дзеркалі відобразилися всі перипетії нашої історії. У піснях розкриваються найкращі риси характеру українців: волелюбність, відданість батьківщині, мужність, хоробрість, стійкість у боротьбі проти ворогів. Героями історичних пісеньставали як видатні діячі, так і пересічні селяни і козаки, які боронили рідну землю "шаблею, списом і серцем", як писав М. Стельмах.
У «Пісні про Байду» йдеться про козацького ватажка Байду та його героїчну смерть в Царгороді. У пісні оспівується його хоробрість та мужність. Байда — Князь Дмитро Вишневецький — тримав у страху турецьких султанів. Байду підступно захопили в Молдові та передали в Царгород, де жорстоко вбили.
Гине у бою і головний герой пісні «Ой Морозе Морозенку, ти славний козаче…». Молодий козак зі славного козацького роду Морозів дістав героїчну смерть, але хоробро бився і загинув героєм. Взагалі, готовність піти на самопожертву - важлива риса народних героїв історичних пісень.
Дуже багато пісень присвячено подіям визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Серед них - "Іван Богун", "Чи не той то Хміль", "Не дивуйтеся, добрії люди" "Ой Морозе, Морозенку", та багато інших.
Славні сини України - Богдан Хмельницький, Іван Богун, Дорошенко, Кривоніс, Сагайдачний, Нечай, Морозенко - завіки залишилися у пам'яті народній у тому числі і завдяки історичним пісням. Коли слухаєш таку пісню, в уяві постають як живі славні герої, що захищали Україну від ворогів.
характеристика:Люба — перша приятелька Михайлика, шкільна подруга. Ця дівчина — сама щедрість, доброта. Вона мовби випромінює сонце. Це маленька лісова царівна, яка знає дуже багато таємниць природи. Дівчина надзвичайно чуйна.
цитати:…Стояла чорнява худенька дівчинка років восьми, очі в неї карі, з краплинами роси, рум’янці темні, а губи відстовбурчились рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі».А я вже в школу ходжу. У нас в одному класі вчиться дві групи — менші сидять попереду, більші — позаду. Мене ж вчителька посадила на самій першій парті,— хвалиться і радіє дівчина».«…Де ішла — зникла тоненька, мов горсточка, постать…»
