«Книги - морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить». (Іван Франко). Є книги, з яких можна довідатися про все, й нічого не збагнути. (Йоганн Вольфганг Ґете). Є книги, незаслужено забуті; нема жодної, яку б незаслужено пам’ятали. (Вістей Х’ю Оден). Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той із Богом бесідує, або зі святими мужами. («Повість минулих літ»). Книга в мить своєї появи ніколи не буває шедевром: вона ним стає. (Едмон і Жуль Гонкури). Книга має створювати читача. (Карел Чапек). Книга, яка не збагачує читача, обкрадає його. (Цаль Меламед). Книга... залишається німою не тільки для того, хто не вміє читати, а й для того, хто... не уміє витягти з мертвої букви живої думки. (Костянтин Ушинський).
Славко беркути хотів увійти до збірної і не порушувати присяги. у вісім років він був схожий на дошкільнятко, мав хворі ноги. він приймав ліки, ходив на ковзанку, хоча часто відчував біль. це заняття зміцнило його і частково загартувало характер. його батько випробовував літаки, в дитинстві був у німецькому концтаборі. саме батько сказав хлопцеві про максимальне навантаження – «вимір характеру і людських сил». він так готував хлопця до складності життєвих обставин
