Итак, давайте рассмотрим несколько правил, которые бы вам выжить, попади вы в подобную ситуацию. Хочется надеется, что ни с кем из нас такого никогда не произойдет, однако же стоит запомнить несколько правил и надеяться только на себя.
Не тратьте понапрасну воздух. В классическом гробу запас воздуха — на час, максимум два. Глубоко вдыхайте, медленно выдыхайте. Вдохнув, не глотайте, это вызывает гипервентиляцию. Не зажигайте спички или зажигалку, это отнимает кислород, зато фонариком пользоваться не возбраняется. Не кричите: крик усиливает панику, учащается сердцебиение и дыхание, а значит и расход воздуха.
Расшатайте крышку руками; в самых дешёвых гробах из ДВП можно даже сделать дырку (обручальным кольцом, пряжкой ремня…)
Скрестите руки на груди, схватив ладонями плечи и стяните с себя рубашку вверх завяжите её узлом над головой; вися мешком у вас на голове, она защитит вас от удушья при попадании в лицо земли.
Сбивайте крышку ногами. Дешёвые гробы успевают сломаться под весом земли сразу после того как их закопают!
Как только крышка сломается, направляйте землю от головы к ногам, когда места станет мало, пытайтесь ногами прессовать землю в разные стороны.
Во что бы то ни стало попытайтесь сесть, земля заполнит пустое место и сместится в вашу пользу, не останавливайтесь и продолжайте дышать спокойно.
Вставайте!
Відповідь:
Питання трішки некоректне:
З ким зустрівся Павлусь в який період ?? Спершу його в степу знайшов козак Семен Непорадний, потім підійшли інші козаки і серед них був його брат Петро Судак, потім козаки відбили частину бранців у татар і серед них був батько Павлуся і Петра - Степан Судак, потім Павлусь сам рушив в Крим на пошуки сестри і по дорозі потрапив у холон до харциза Карима, який продав його татарам - купцю Сулейманові. Сулейман привіз Павлуся як гостинець своєму синові також купцю Мустафі. В дворі Сулеймана Павлусь познайомився з іншими бранцяит, у тому числі з Остапом Швидким, який опікувався Павлусем. Потім він потрапляє під опіку Девлет-гірея, а були й інші персонажі
Приз вище козацького вантажника ??? Тобто якийсь приз, нагорода для козацького ватажка ? Можливо, мається на увазі, що сотник Андрій Недоля сказав, що попонений Мустафа важливіший від перемоги козаків у бою з татарами ? Цитата : "Цей татарин для нас важніший, як сьогоднішня перемога, — говорив Недоля півголосом до діда Панаса. — Полковник наказав мені дістати якогось визначного татарина. Від нього гадає полковник дізнатися дещо про наміри орди..".
Пояснення:
