Ти про еир людиною, багато в чому обумовлеем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею.
Прекрасний приклад всього вищесказаного був приведений автором прекрасного твору про пригоди маленького хлопчика Льоньки під назвою «Звук Павутинки» авторства Віктора Близнеця. Хлопчик жив з батьками в невеликому селі, де, на превеликий його жаль, не було ні єдиного його однолітка. Саме з цієї причини Льонька був повинен займатися всіма справами самостійно – дитина сама шукала собі заняття і розваги. Звичайно, для людини важлива компанія, але якщо проводити час на природі, можна знайти собі справу навіть за умови перебування на самоті. Так що хлопчикові вдалося впоратися з цією проблемою – він гуляв по двору, запускав кораблики і використовував всі ті переваги і привілеї, які дає йому рідна земля і природа в цілому.
Наша українська земля в широкому розумінні цього слова дуже красива. Кожен, хто коли-небудь гав за природними явищами, а таких людей завжди була абсолютна більшість, розуміє, наскільки добре вони позначаються на людині, наскільки сильно вони допомагають їй справитися з проблемами і забути про всі можливі неприємності і негаразди. Хочеться вірити в те, що природа рідної землі буде збережена і стане по-справжньому безсмертною. З журбою можна гати за тим, як недбало люди іноді ставляться до природи, але в той же час варто помітити, що останнім часом цим проблемам стали приділяти все більше уваги.
Коли настрій поганий і у людини складається думка, що всі навколо налаштовані проти неї, що у світі просто перестало існувати добро, їй необхідно в першу чергу опинитися на природі. Там з нею станеться таке ж перетворення, як це було з маленьким Льонькою з оповідання Віктора Близнеця. На природі людина зможе перевести свою увагу на новий, який живе за своїми правилами і законами, світ, який неймовірно гарний і добрий у своїй гармонії.
Думається, що до подібних висновків можна прийти навіть без використання літератури, але якщо такі приклади дійсно потрібні, в їх якості можна використовувати розповідь Віктора Близнеця «Звук Павутинки», відповідно до змісту якої стає чітко зрозуміло, що земля наша безсмертна, добра, вічна і красива.
На картине изображены 5 героев : это сам мальчик, его мать сидящая на стуле с опущенными руками, младший брат, катающийся на велосипеде, старшая сестра , стоящая возле стола с уроками и пес. Мать сидит на стуле с усталым видом и опущенными руками. мы ясно видим , что еще несколько минут назад она занималась домашними делами, но увидев сына присела и поняла по его виду, что он опять получил двойку, она очень расстроена. Она застыла в бессилии что либо сделать с этим оболтусом. Сестра еще несколько минут назад делала уроки. Видно, что она очень прилежная девочка и с укором смотрит на брата, который не любит учится. Мы видим как она не довольна , что он опять повинился. Младший брат, еще несколько минут назад ездил на велосипеде, а сейчас смотрит на своего брата как бы шутя, подтрунивая над тем, что он плохо учится. Только пес радуется приходу хозяина. Он радостно подбежал к нему , положил лапы ему на грудь и ластица к нему, радостно виляя хвостом. Сам герой оболтус, он не спешит домой после школы, несмотря на то что получена двойка. По его внешнему виду видно, что он сначала изрядно погулял по улице. Он уже много раз давал матери обещание хорошо учится и не выполнил их. Неопрятный, с взъерошенными волосами. Посмотрите на его портфель перевязанный веревкой. все в нем выдает двоечника. Он стоит понуро потупя голову и всем видом , говорит, что виноват, что опять двойка. Сестра, безусловно, возмущена братом. видно , что она хорошо и прилежно учится и не понимает, как можно так отностится к учебе. Брат наоборот,немного рад, что его старшего брата ждет нагоняй за двойку. Будет повод для шуток. Жаль только мать. Она устала от тяжелой работы и не знает что ей делать. в ее позе угадывается бессилие в ситуации с таким безрассудным сыном. На мой взгляд правильнее всего воспринимает ситуацию пес. Он искренне радуется приходу мальчика .
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку