При стилістичній характеристиці слова враховується, по-перше, його належність до одного із функціональних стилів чи відсутність функціонально-стильової закріпленості, по-друге, емоційне забарвлення слова, його експресивні можливості.
Основу лексичного складу мови становить стилістично нейтральна (міжстильова) лексика, що вживається в різних жанрах усіх стилів і є стилістичним тлом (фоном) для інших шарів лексики, яким притаманне певне стилістичне забарвлення. Для нейтральної лексики не властиве оцінне чи емоційно-експресивне забарвлення.
Ці слова є в усіх граматичних класах, за винятком вигуків, які мають яскраву експресивність, бо служать засобом вираження емоцій. До нейтральної лексики належать всі числівники, майже всі займенники, більшість службових слів.
Стилістично нейтральна лексика охоплює назви явищ природи: блискавка, вітер, грім, дощ, повінь, посуха; назви рослин і тварин: верба, дуб, тополя, явір, яблуня, жито, овес, пшениця; жайворонок, куріпка, курка, одуд, ведмідь, корова, собака; назви органів людського тіла: голова, нога, око, рука, язик; назви будівель та їх частин: будинок, церква, вікно, двері, дах, склепіння, стеля, підлога; назви дій і станів, місця, часу, простору: ходити, робити, носити, жити, спати, шукати; там, тут, сьогодні, учора, далеко, близько тощо.
Інші групи слів можна назвати лексикою вузького стилістичного призначення. Вони характерні для одного стилю або для кількох.
Стилістично забарвлена лексика співвідноситься з одним чи кількома (але не з усіма) функціональними стилями. Ці слова часто виступають як паралельні до нейтральних: розуміти (нейтральне), усвідомлювати (книжне), кумекати (розмовне);піти (нейтральне), вирушити (книжно-офіційне), ушитися (просторічне); збори (нейтральне), збіговисько (зневажливе);високий (про чоловіка – нейтральне), довготелесий (розмовне).
Книжна лексика
Серед стилістично забарвленої лексики найбільш чітко протиставлені книжні та розмовні слова (втручатися – влазити, сунутися; позбавитися – відкараскатися).
