Вступні слова, слова, синтаксично пов'язані з пропозицією і виражають ставлення мовця до повідомлення, загальну оцінку повідомлення, вказівка на джерело повідомлення або на його зв'язок з контекстом мови. Як В.С. можуть вживатися як слова, ізольованих від тієї чи іншої частини мови і використовувані тільки як В. с. ( "Звичайно", "наприклад", "мабуть"), так і слова, які зберегли живі зв'язки з різними частинами мови і можуть бути членами речення ( "можливо", "говорять", "здається"). В. с. можуть містити емоційну оцінку повідомлення ( "на щастя", "на жаль") або заклик до уваги ( "знаєте", "уявіть"), вказувати на ступінь достовірності ( "правда", "мабуть"), джерело ( "кажуть", "відомо"), стиль ( "просто") або на відношення між частинами повідомлення ( "до речі", "нарешті").
Нет вечной радости, человек то радуется то грустит либо он спокоен и не испытывает никаких эмоций. Конечно наврятли люди раскроют тайну вечного счастья. Возможно когда нибудь люди изобретут что нибудь полезное то что повысит настроение либо в вашей голове будет творится все очень хорошее. Человек может открыть для себя тайну которая сделает его счастливым, обычно это происходит когда человек встречает свою любовь и понимает что жизнь без него будет очень плохая и вместе с ним он считает себя счастливым. Иногда люди думают только о хорошем что всегда сказывается хорошо. Перечислять свои проблемы или сравнивать себя с кем то другим плохо, так как каждый человек должен быть собой и знать себя. Если же вы очень много врете то в душе всегда остаётся мнение виновности перед тем кому вы соврали. Конечно люди могут сами себе поднять настроение или кто то поднять его, но и понизить его тоже может каждый. Жизнь проста главное найти к ней свой подход который обеспечит тебя добром.
