Курорт Геленджик протянулся на 110 километров вдоль побережья Черного моря от мыса Пенай в Цемесской бухте до бухты Инал. Кроме города, курорт включает расположенные в прибрежной зоне три поселка городского типа: Кабардинка, Дивноморское и Архипо-Осиповка, а так-же небольшие курортные поселки Джанхот, Прасковеевка, Криница и Бетта, а также несколько сел и поселков не имеющие выхода к морю. Геленджик – это одно из популярных мест отдыха на черном море для жителей нашей страны. Город-курорт, расположен на берегу живописной бухты, своей формой напоминающей подкову. Вход в бухту охраняют два великана, два мыса – Толстый и Тонкий. На Толстом мысу находится центральная часть города, а на Тонком, более пологом, международный аэропорт Геленджика.
Природа города-курорта и теплое черное море заставят вас забыть о серых зимних и дождливых осенних днях. Купальный сезон в Геленджике открывается, как правило, 1-го июня и продолжается до 1-го октября. На эти четыре месяца город оживает, начинает жить веселой многолюдной жизнью, вечера наполняю музыкой набережную.
Моя школа-це мій другий дім. Там у мене є дуже багато знайомих і друзів, і найкращий класний керівник. У нас дуже дружний клас, всі однокласники в будь-який момент допомагають один одному і завжди стоять горою, і моя класна керівниця теж не дивлячись ні на що завжди до хоча їй багато чого не можна казати, підтримає коли щось трапитися і вислухає.
У кухаря їдальні нас завжди пригощають, мене і моїх однокласників, вони ніколи не грублять і не кричать на різні класи,
у тому числі на мій, якщо раптом щось не виходить. Вони готують настільки смачно, що ми завжди біжимо за другою порцією, навіть якщо воно вже нам і не лізе.
Кожен день ми ходимо в школу. Там ми проводимо велику кількість часу. Тому дуже важливо, щоб твій клас був красивим і подобався тобі.
Я люблю свій клас, він великий і світлий. Величезні вікна дають багато світла, щоб нам добре було сидіти і займатися на уроках. На підвіконнях стоять кімнатні рослини, вони надають класу жвавості і веселощів. Стіни пофарбовані в спокійний білий колір, який завжди заспокоює. Ще у нашій класній кімнаті стоять нові парти, вони дуже зручні, за ними приємно сидіти. Спереду стоїть вчительський стіл, а ззаду в класі стоять шафи, в яких багато підручників, книг з різних предметів: математика, російська література, зарубіжна література та інші предмети.
Ми всі любимо ходити в школу, любимо сидіти в нашому класі, за своїми партами зі своїми кращими друзями, адже він для нас - другий дім.
Я ходжу в школу кінцеве ж за знаннями, щоб вирости і здобути освіту, а потім піти далі вчитися в якийсь вищий заклад.
Коли влітку я чекаю виходу в школу, я починаю згадувати своїх друзів, однокласників, однокласниць, вчителів і вчительок. Але я боюся, що коли я буду випускатися зі школи, ми всі один одного позабудем, адже ми разбретемся по світлу, хтось виїде за кордон, хтось піде вчитися до великого міста і всі один одного забудуть, як ніби нас і не було.
Але головне, що я ніколи не забуду, своїх друзів і улюблену класну керівницю, адже вона стала для мене як друга мати, а мій клас став моєю другою сім'єю, моєї улюбленої другою сім'єю.
