Составить предложения, вставив них причастные обороты с определяемыми словами:
-покупающая сладости девочка, список, составленный учителем,
-смотрящий по сторонам пешеход,
-мужчина, спешащий на работу.

Составить предложения, вставив них деепричастные обороты с определяемыми словами:
-Отдыхая в лесу, помни ….
-Покупая продукты, смотри …

Однажды охотился Актеон со своими товарищами в лесах Киферона. Охотники расположились на отдых в тени густого леса, а Актеон пошел искать прохлады в долинах. Вышел он на долину Гаргафию, посвященную богине Артемиде. Увидел грот, обвитый зеленью. Он пошел к нему, не зная, что грот часто служит местом отдыха дочери Зевса, Артемиде, и что она только что вошла туда. Богиня отдала лук и стрелы одной из нимф и раздевалась и готовилась к купанию. У входа в грот показался Актеон. Нимфы окружили Артемиду, желая скрыть ее от взора смертного. Разгневалась Артемида, что Актеон нарушил ее покой, и превратила его в оленя. Собаки Актеона почуяли след оленя; они не узнали своего хозяина и с яростным лаем бросились за ним. Их зубы впились в тело несчастного Актеона-оленя, псы разорвали на его части.

Второстепенная информация:

Нимфы сняли с богини сандалии, волосы завязали узлом и уже хотели идти к ручью зачерпнуть студеной воды. Подобно тому, как пурпурным огнем зажигает облака восходящее солнце, так зарделось краской гнева лицо богини, гневом сверкнули ее очи, и еще прекраснее стала она. Ветвистые рога выросли на голове Актеона. Ноги и руки обратились в ноги оленя. Вытянулась его шея, заострились уши, пятнистая шерсть покрыла все тело. Увидел Актеон свое отражение в ручье. Он хочет воскликнуть: «О, горе!» — но нет у него дара речи. Что делать ему? Куда бежать? Подоспевшие товарищи Актеона жалели, что нет его с ними при таком счастливом лове. Затравили собаки дивного оленя, и не знали друзья Актеона, кем был этот олень.

Объяснение:

самостійні (повнозначні), оскільки слова з цих частин мови можуть виконувати синтаксичні ролі членів речення (підмет, присудок, додаток, означення та обставини)службові (неповнозначні) слова не виконують синтаксичних ролей у реченні, до них не можна поставити питань, є незмінюванимиОкремою частиною є вигук.

П’ять частин мови об’єднують змінювані слова (ті, що відмінюються і дієвідмінюються) – це іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово. Усі інші частини мови є класами незмінюваних слів.

Частини мови, слова яких відмінюються, називаються іменними. Це – іменник, прикметник, числівник і займенник.

 

№Частина мовиЛексичне рольПрикладиСамостійні1.Іменникназва предметахто? що?всіма членами реченнямама, син, Україна, земля2.Прикметникознака предметаякий? чий?означення, присудок,іноді підметрідний, безмежний, батьків3.Числівникчисло, кількість предметів, поря­док при лічбіскільки? котрий?всіма членами реченнядесять, шостий4.Займенниквказує на пре­дмет, ознаку, кі­лькість, але не називає їххто? що?який?чий? котрий? скільки?всіма членами реченнями, ніщо, будь-який,весь, той5.Дієсловодія, стан предметащо роби­ти? щозробити?всіма членами реченнямилувати­ся, замис­люватися6.Прислівникознаки дії,предмета, іншоїознакияк? де?коли?навіщо?обставинавесело, тут,вчора,на щастяСлужбові7.Прийменникслужить для зв’язку слів у словосполученні і ре­ченніперед, над, поза8.Сполучникз’єднує однорідні члени речення, прості речення у складномуі, але, бо, як9.Частканадає додаткові відтін­ки, утворює окремі гра­матичні формиатож, ні, хіба, якраз, тількиВигук10.Вигуквиражає почуття, емоції, волевиявленняпідмет,додатоках, ох, алло, ура, бух