Тарас Бульба” характеристика Тараса Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. В. Гоголя, козацький полковник, хоробрий воїн, батько Остапа й Андрія. Це дуже вольова людина, вірою і правдою захищає свою вітчизну і релігію. Він був одним з корінних козацьких полковників старого гарту. Відрізнявся грубою прямотою і суворою вдачею. Незважаючи на свій похилий вік, він був досить сильний фізично і морально. Для цього героя важливо бути захисником, воїном, вірним товаришем і патріотом. Тому дружина майже його не бачила, хіба що два-три дні на рік. Сім’я для нього на другому плані, хоча виховання та освіта дітей були дуже важливими. Обидва сини, Остап і Андрій, були відправлені на навчання до Києва. Після повернення він вирішив їх навчити школі життя і сам відвіз в Запоріжжі, де вони пішли війною на поляків. Він вважав, що «нет лучшей науки для молодого человека, как Запорожская Сечь». В ході битви з поляками, стало очевидно, що молодший син Андрій здатний відректися від усіх заради любові до жінки. Не пробачивши йому слабкості, боягузтва і зради, Тарас Бульба власноруч його вбив, навіть не поховавши. А заради старшого сина, який був справжнім воїном, і сміливо боровся за батьківщину, він готовий був на все. Але доля виявилася жорстока до старого козака і відняла у нього і Остапа. Той був полонений і страчений у Варшаві. Тарас Бульба був присутній при страті сина і нічого не зміг вдіяти. В кінці повісті військо польського гетьмана Миколи Полоцького наздогнало і Тараса. Він був прив’язаний залізним ланцюгом до дерева і спалений. Останні миті життя самого Тараса сповнені героїзму і самовідданої любові до товаришів по зброї. Тарас не думав про свою швидку і болісну смерть, не відчував болю в палаючих ногах. Він був сповнений бажання виручити своїх відважних соратників, які потрапили в біду, він допоміг їм врятуватися, сподіваючись на те, що друзі його продовжать святу справу, на яку він життя своє поклав. Безсумнівно, Тарас Бульба був героєм свого часу. Зображуючи його, автор використовував події з життя інших видатних командирів і отаманів.
Описание дуба (Л.Толстой"Война и мир")
"Да, здесь, в этом лесу был этот дуб, с которым мы были согласны,- подумал князь Андрей. - Да где он",- подумал опять князь Андрей, глядя на левую сторону дороги и, сам того не зная, не узнавая его, любовался тем дубом, которого он искал. Старый дуб, весь преображенный, раскинувшись шатром сочной, темной зелени, млел, чуть колыхаясь в лучах вечернего солнца. Ни корявых пальцев, ни болячек, ни старого недоверия и горя - ничего не было видно. Сквозь жесткую, столетнюю кору пробились без сучков сочные, молодые листья, так что верить нельзя было, что этот старик произвел их. "Да это тот самый дуб", - подумал князь Андрей, и на него вдруг нашло беспричинное весеннее чувство радости и обновления. Все лучшие минуты его жизни вдруг в одно и то же время вспомнились ему. И Аустерлиц с высоким небом, и мертвое, укоризненное лицо жены, и Пьер на пароме, и девочка, взволнованная красотою ночи, и эта ночь, и луна - и все это вдруг вспомнилось ему.
"Нет, жизнь не кончена в 31 год,- вдруг окончательно, беспеременно решил князь Андрей. Мало того, что я знаю все то, что есть во мне, надо, чтобы и все знали это: и Пьер, и эта девочка, которая хотела улететь в небо, надо, чтобы все знали меня, чтобы не для одного меня шла моя жизнь, чтоб не жили они так независимо от моей жизни, чтоб на всех она отражалась и чтобы все они жили со мною вместе!"
Я выделила ряды однородных членов как синтаксический художественный прием ,используемый Толстым для усиления выразительности речи.Это средство подробного ,разностороннего описания предметов ,свойств ,явлений ..( здесь есть примеры рядов однородных членов с обобщающими словами)
