Кінь і осел (байка)
Кінь і осел зустрілись на вузенькому мостику. Кінь каже ослові:
- Дай мені дорогу!
А осел уперся, ні з місця, і каже:
- Дай ти мені дорогу, я достойніший од тебе.
- Замовчи, нікчемо, - гордовито промовив кінь, - іще й ти здумав собою величатися! Дурнішого за осла в світі немає. Не дарма у людей поговірка склалась: "Дурний, як осел!" А кінь - розумна істота: я чоловікові приношу велику користь. Коней вчать нарівні з солдатами, і вони все дочиста розуміють, а ти що - дурний, як пробка.
- А ти хоч і розумний, зате богу противний, - каже осел, - ти такий ненажерний, що тобі корму ніколи не настачиш. Коли ховавсь Ісус Христос в яслах від розбійників, так ти все сіно пожер, йому нічим було прикриться і тебе за се бог прокляв, а я хоч і дурний, зате угодний богу. На мені божа мати їхала у Єрусалим, а ти що... Кінь має ослові уступать і повинуваться.
Ото вони сперечалися, сперечалися, один одному дороги не давали. А далі кінь із гордості кинувсь напролом, щоб збити осла з мосту, а самому пройти. Осел теж подався уперед, - і обидва полетіли у воду. Бовтаються в рівчаку і ніяк не можуть вилізти.
На той час біг по місточку собака, розпитав, з якої причини вони попадали, і сказав їм:
- Обидва ви дурні, гордість і тупість - між собою брати. Якби один з вас був учтивий, дав би іншому дорогу,
Объяснение:
Мы так радовались обильным снегопадам этой зимы. Снежные баталии в ледяных крепостях, лыжные эстафеты и фигурное катание на коньках — всего этого было вдоволь во время зимних каникул.
С приходом весны захотелось тепла и солнечного света, а март был зябким и хмурым. Просевшие, расплывшиеся бока порыжевших сугробов уныло лежали вдоль дорог и тротуаров. Зловеще каркали вороны, тучами перелетая с кроны на крону пирамидальных тополей.
1 апреля стало не только Днем юмора, но и настоящим наступлением весны. Рассыпавшимися бусинами по подтаявшим лужам, громко и весело чирикая, запрыгали юркие воробышки. Солнечные лучи, протиснувшись сквозь лохматые облака, зажгли верхушки деревьев и крыши домов серебряным сиянием инея. Весеннее настроение заполнило родной город.
Мы со школьными друзьями тут же решили отправиться на пикник. Разбежались по домам, покидали в рюкзаки хлеб, картошку и сосиски, потеплее оделись и, встретившись у вокзала, прыгнули в электричку.
Весенний лес встретил нас громким щебетом птиц и свежим, прозрачным воздухом. Серо-голубое небо с барашками облаков казалось выше и светлее, чем в городе. Солнышко рассеивало свой свет сквозь спутанные ветки деревьев. Поляны еще были покрыты снегом, но в глубине чащи можно было развести огонь на опавших листьях.
Веселые языки пламени костра, брызги разлетающихся искр, песни под гитару, печеные картошечка и сосиски — все это подняло наше весеннее настроение до неописуемого восторга от чудесного прихода весны.
