Инспекция мнс россии №77 по н-скому административному округу г. х обратилась с иском к н-ской регистрационной палате и зао "практика" о признании недействительным акта государственной регистрации юридического лица и его принудительной ликвидации. требования инспекции мнс россии №77 по н-скому административному округу г. х обоснованы тем, что государственная регистрация зао "практика" произведена с нарушением требований норм ст. 52,54 гк рф, ст. 4 федерального закона "об обществах с ограниченной ответственностью". нарушения заключаются в том, что по адресу, который указан в уставе общества как местонахождение юридического лица, не находятся исполнительные органы общества. по мнению инспекции, для регистрации юридического лица представлены документы, содержащие сведения, не отражающие действительного положения дел, по адресу, указанному в этих документах, ответчик не находился и не находится, это нарушение является грубым и носит неустранимый характер, так как уже произошло. в отзыве на иск "парадиз" не согласилось с требованиями инспекции и пояснило, что на момент регистрации имелся предварительный договор с ип колобовым об аренде помещения по адресу, указанному в уставе. однако к моменту регистрации колобов утратил право собственности на указанное помещение, и основной договор не заключен именно по этой причине. еще одним доводом отзыва указано, что местонахождение "парадиз" не могло быть не известно инспекции, поскольку общество ежеквартально сдает бухгалтерскую отчетность. вопросы: 1. укажите основания для принудительной ликвидации юридического лица и дайте характеристику существа нарушений, которые могут быть отнесены к числу таких оснований. 2. почему нарушение, допущенное "парадиз", не является неустранимым? найдите вариант выхода из ситуации без обращения в суд. 3. имеет ли значение для спора сторон обстоятельство, указанное обществом во втором доводе отзыва на иск? при ответе укажите из какого документа вы взяли статью (конституция , гражданский кодекс и т.д)

Всі теми подано нам для написання курсової роботи здалися мені дуже важливими і цікавими для дослідження, тому що знання правових основ необхідно, для того щоб людина був грамотний в своїх правах і обов'язків. я вибрала тему в«правова культура і її значення в житті сучасного суспільствав». мені хотілося розібратися в якій мірі осмислене, свідоме ставлення суспільства та індивідів до права веде до необхідного правового стану суспільства, до появи нових правових норм. думаю, що тема моєї курсової важлива для дослідження, тому що головною ознакою правової держави, обов'язковою умовою його побудови є високий рівень правової культури населення, професійної культури правоохоронних органів та інших посадових осіб. правова культура являє собою різновид загальної культури, що складається з духовних і матеріальних цінностей, відносяться до правової дійсності. при цьому правова культура включає лише те, що є в правових явищах соціально корисного і цінного. вона - не тільки результат, але і спосіб діяльності, і в цьому сенсі духовна правова культура розуміється як спосіб мислення, норми і стандарти поведінки. історія показує, що тільки тоді правотворча і правозастосовна діяльність стає ефективною, коли в цих процесах, поряд з потужними здатними до самоорганізації началами, пріоритетне місце займає і свідоме, організуюче творчість, розумна робота. при вивченні цих свідомих і творчих процесів у правотворчості та правовому застосуванні теорія права формулює тему правової культури.правова культура суспільства, окремих груп, індивідів органічно пов'язана з правом як цілісним соціальним інститутом, з його виникненням, функціонуванням і розвитком, з правотворчістю і правовим застосуванням, іншими сторонами правового буття суспільства. в«жити в суспільстві і бути вільним від суспільства не можнав» [1]. кожен живе в даному суспільстві включений у систему норм, культурних традицій. від вимог суспільства сховатися можна. це не означає, що людина позбавляється якої самостійності, права поступати так, як йому здається потрібним і справедливим. товариство робить вплив на його правосвідомість, сприяє засвоєнню їм правових знань та навичок, формує його правову культуру.зараз особливо актуальним є питання про зміцнення високої культури кожного громадянина. саме висока культура дій і вчинків, почуттів і спонукань повинна бути головним результатом розвитку особистості громадянина нашої суспільствамною було вивчено багато матеріалів по даній темі. і я зіткнулася з тим, що багато авторів а.б.венгерова, г.в.назоренко, с.а.комарова, н.і.матузов, г.в.назаренко не можуть знайти єдиний підхід до трактування як самої категорії в«правової культурив», так і її структурних компонентів, змісту, функцій, в внаслідок того, що поняття правової культури багатоаспектне. налічує понад 250 її визначень.людина з недостатньо розвиненою правовою культурою, як правило, звертає увагу тільки на найбільш кричущі випадки порушення закону, наприклад злочину, а інші численні випадки ігнорування права залишаються їм непоміченими. метою даної роботи є визначення правової культури суспільства і способи її формування. у своїй роботі я хочу розглянути правові концепції такого явища як правова культура, її структурні компоненти та шляхи подолання проблем, що постають на шляху її формування. розібратися яке місце займає правова культура в нашому суспільстві, яке відношення людей в росії до права взагалі. зрозуміти чому залежить правова культура. подолання недоліків у процесі формування правової культури набуває особливого значення в сучасний період розвитку суспільства, коли відбувається переорієнтація цінностей і зміна свідомості громадян. правова культура - частина загальної культури або окремої особи правова культура тісно пов'язана з політичною, моральної, духовної та іншими культури. і перш за все, звичайно, з звичайному, повсякденному, пов'язаної з вихованістю людини, його адаптованістю до порядку, дисципліни, організованості, поваги до законів країни. не підготовленого у правовому відношенні людину навряд чи можна назвати культурним. правова культура - один з найважливіших елементів правової системи суспільства, неодмінна умова нормального функціонування держави.

Считаю,что обоснование верно.
Следует обратится к ст.7.27 Кодекса об административных правонарушениях (КоАП РФ) "Мелкое хищение" обратимся к статье.

Мелкое хищение чужого имущества путем кражи, мошенничества, присвоения или растраты при отсутствии признаков преступлений, предусмотренных частями второй, третьей и четвертой статьи 158, частями второй, третьей и четвертой статьи 159, частями второй, третьей и четвертой статьи 159.1, частями второй, третьей и четвертой статьи 159.2, частями второй, третьей и четвертой статьи 159.3.

влечет наложение административного штрафа в размере до пятикратной стоимости похищенного имущества, но не менее одной тысячи рублей или административный арест на срок до пятнадцати суток.

Примечание. Хищение чужого имущества признается мелким, если стоимость похищенного имущества не превышает одну тысячу рублей.

Т.о в обосновании нет состава признаков мелкого хищения, у нас отсутствует субъективная сторона преступления,а если нет одного звена системы,то состав преступления можно признать неполным,что говорит об отсутствии правонарушения. В составе преступления всегда выделяется:

объект правонарушения-это на то,на что посягается правонарушитель

субъект правонарушения-это физ или юр. лицо,которое совершило противоправное деяние

объективная сторона-включает внешние признаки правонарушения, где? когда? какой вред нанесен?

субъективная сторона-это внутреннее проявление характеризующее личностные отношения правонарушителя к своим деяниям.У нас отсутствует данный элемент т.е нет прямого умысла,цели и мотива правонарушения.

Таким образом,производство по данному делу нужно отменить из-за недостатка состава преступления.