Відповідь:
За загальновизнаним принципом права закони та інші
нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип
закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за
якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що
вона починається з моменту набрання цим актом чинності і
припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту
застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під
час дії якого вони настали або мали місце. Разом з цим цією ж статтею передбачано зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
Від себе особисто додам, що російською мовою цей закон звучав так "Закон обратной силы не имеет" )
Пояснення:
Відповідь:
З трудом віриться, що саме так звучить умова завдання. "Зробив спадок" - то що саме дід зробив у нотаріуса ? Склав заповіт, уклав з онуком спадковий договір, договір дарування, договір довічного утримання?
Складається враження, що Ви хочете тут отримати відповідь на власне питання. Але... якщо дід залишив заповіт, а через рік склав новий заповіт (незалежно від того чи це було у того самого нотаріуса чи у іншого), якщо при цьому дідусь повністю розумів значення своїх дій і не був позбавлений в дієздатності, то дійсним буде останній заповіт, навіть якщо дідусь не скасував окремою заявою всі свої попередні заповіти. Згідно вимог ст. 1254 Цивільного кодексу України :
1. Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт.
2. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
3. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
4. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.
Закон, у даному випадку захищає дідуся як власника майна і його право вільно розпорядитися своїм майном на власний розсуд. Закон, який би захищав онука, при повній дієздатності і вільній волі дідуся, знайти проблематично. Онукові хіба що потрібно згадати, що у нього є дідусь, почати про нього піклуватися, а не чекати на його спадок, і своїми сумлінними діями, вчинками домогтися, щоб дідусь склав новий заповіт в його користь або укласти з дідусем договір довічного утримання. Але слід мати на увазі, за умовами цього договору за дідусем таки дійсно потрібно буде доглядати, а не чекати поки ще один сусід почне допомагати самотньому і безпорадному чоловікові.
Пояснення:
