Понятие экономических отношений и экономической деятельности в законодательстве не раскрывается. Однако в самом общем виде экономическую деятельность можно определить как деятельность государства, юридических и физических лиц в сфере производства, распределения и потребления материальных ресурсов и иных товаров. Таким образом, экономические отношения выражаются, как правило, формулой: товар – деньги – товар.
Долгое время экономические отношения в России строились на основе принципа четкой централизации и обязательных директив в отношении того, что производить, сколько производить и по каким ценам продавать произведенный товар. Такая экономика, как мы уже знаем, называлась плановой. Четкое директивное планирования экономики не требовало особого правового регулирования и осуществлялось, как правило, на основании ведомственных распоряжений, инструкций и приказов. Переход к рынку потребовал совершенно иного подхода к регулированию экономических отношений.
Рыночная экономика предполагает определенную свободу участников рынка, в действие вступают рыночные законы и, прежде всего, конкуренция. Однако государство не должно полностью устраняться от регулирования экономики. В условиях рынка государство осуществляет регулирование рыночных отношений посредством правовых норм, то есть методом правового регулирования. Задача государства, не нарушая рыночных законов экономики, поддержать конкуренцию, ограничив тем самым монополистическую деятельность, следить за тем, чтобы качество товаров и услуг соответствовало установленным стандартам, чтобы виды деятельности, требующие специальных условий и навыков, осуществлялись достойными лицами, которые прежде бы получали разрешение государства на занятие такой деятельностью. Это лишь несколько из задач государства по регулирования рыночных отношений, есть и иные: поддержка отечественного производителя, внешнеэкономические связи и многие другие задачи.
Объяснение:
мабуть коли по життю ми зустрічаємося з поняттям „шлюб” то на думку спадає лише біле весільне плаття, рицар-чоловік у смокінгу, клятви в вічному коханні біля олтаря та лімузин напрокат. та якщо ознайомитись детальніше із одним з підпунктів „книги життя” ми відкриваємо для себе багато нового і цікавого, того, що раніше було не відомо і ховалося під не яскравими обгортками цікавих книг.
для періоду, коли людина тільки почала відокремлюватися від природи і ще нічого не виробляла, а лише брала собі готові продукти матеріального світу, характерними були невпорядковані статеві зносини, тобто кожна жінка належала кожному чоловікові, як і кожний чоловік -- кожній жінці. це племінний період. шлюбні стосунки будуються без розбору рідні, без врахування ступеня спорідненості. допускалися шлюби між батьками і дітьми, між братами і сестрами. тобто не існувало такого поняття як шлюб чи сім'я, а було лише плем'я, як неділима ячейка.
характерними особливостями шлюбу є взаємна любов, моральна і матеріальна підтримка, спільне виховання дітей. наше суспільство вимагає від своїх членів дотримуватися правил моралі в питаннях шлюбу та сім'ї.відповідно до ст. 21 сімейного кодексу україни, шлюб - вільний, рівноправний, сімейний союз жінки та чоловіка, який укладається у встановленому законом порядку і зареєстрований у державному органі реєстрації актів сімейного стану. але таке визначення не розкриває повною мірою зміст цього поняття, а лише конкретизує його. в юридичній літературі зустрічаються визначення, які вміщують основні ознаки шлюбу, наприклад: такий, що укладається в установленому порядку з дотриманням вимог закону добровільний і рівноправний союз вільних жінки і чоловіка, спрямований на створення сім'ї, і що породжує у них взаємні права та обов'язки. деякі автори підходять до визначення шлюбу як договору. але, на мою думку, шлюб має свої специфічні ознаки, непритаманні договору.
існують також і перешкоди для вступу в шлюб, тобто обставини, при наявності яких вступ до шлюбу є неправомірним. згідно ст. 17 кодексу про шлюб та сім'ю існують перешкоди до укладання шлюбу
