Бородіна пред`явила у березні 2018 р. Позов до Агіна про стягнення з нього 20 тис. гривень. У позовній заяві вона зазначила , що 15 листопада 2016 р. Агін купив у неї за 40тис. грн.. кольє, але заплатив тільки 20 тис грн.., а на іншу суму видав позикову розписку, якою обумовив повернення боргу не пізніше 1 лютого 2017 р. Проте, після настання строку, Агін боргу не сплатив, мотивував несплату тим, що Бородіна у свій час не сплатила боргу його батьку, у спадковому майні якого Агін виявив розписку, видану Бородіною про одержання в борг 20 тис грн.. терміном на 2 місяці в січні 2017 р. Агін знайшов розписку відразу після смерті батька в січні 2017 р. , але повернення боргу протягом усього цього часу не потребував, хоча збирався це зробити.

Дело в том, что в 1920-е гг. украинский эмигрантский исследователь Р.Лащенко доказывал, что все три редакции Статута являлись памятниками украинского права и культуры и написаны на украинском языке.. Его оппонент—В.Д.Дружчиц со ссылкой на Ст.Пташицкого и др. исследователей Литовской метрики утверждал, что это не так . Подводя итоги дискуссии о языке Статутов, В.И.Пичета в специальной статье, помещенной в № 1 Известий АН СССР за 1941 год и посвященной изучению Статутов в новейшей историко-юридической литературе, писал: “ В этих спорах, были ли Статуты 1529 и 1566 гг. украинского или белорусского происхождения, необходимо отметить наличие национализма и неисторичности… В это время белорусский и украинский литературные языки находились еще в процессе формирования. Язык Статутов был далек от подлинно народной речи. Важно отметить, что язык Статута русский, и таким образом Статут—это отражение влияния феодальной русской культуры, получившей значительное распространение среди феодаольного класса Литвы, еще не оказавшегося в сфере влияния польской культуры” .Категоричность суждений В.И.Пичеты о языке Статутов вполне объяснима, особенно если принять во внимание пятилетие (с 1931 по 1935 гг.) пребывание ученого в Вятке, а затем восстановление его в 1940 г. в звании академика АН Беларуси.Между тем вопрос о языке (и не только Статутов) представляется далеко не простым. На это в свое время указывал Н.Н.Улащик, много лет работавший как с актовыми, так и с повествовательными источниками средневековья. .В письме супругам Гениюш 6 февраля 1970 г. он, в частности. писал:” В этом году должен подготовить к печати том летописей (или хроник), писанных языком, которого никак не могу определить—белорусский или украинский. Для ХУП в. разобраться в этом , да еще не филологу, очень трудно”

Відповідь:

1. Під час виконання службових обов’язків поліцейський повинен:

неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов’язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в іб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;

неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов’язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;

виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;

поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;

дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;

зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків;

інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

2. Під час виконання службових обов’язків поліцейському заборонено:

сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;

допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками;

використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях;

розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом;

знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за до технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов’язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку;

перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов’язків і в невстановленому місці.

3. Поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком.

Пояснення: