ООО " Мотор" обратилось в суд с заявлением к Управлению Росреестра по Воронежской области о признании незаконным решения от 20.09.2020 об отказе в осуществления государственного кадастрового учета изменений объекта недвижимости - земельного участка с кадастровым номером 36:23:140125:11, обязании произвести кадастровый учет изменений вида разрешенного использования земельного участка с кадастровым номером 36:23:140125:11 общей площадью 5000 кв. м, находящегося в собственности общества, с вида разрешенного использования "под строительство открытой автомобильной стоянки" на вид разрешенного использования "магазины и объекты придорожного сервиса " на основании документов, представленных с заявлением. Суд удовлетворил требования ООО.
Законно ли решение суда?

Эссе на тему:"Всеобщее равенство обозначает..."
Что такое соц.равенство? Важно ли оно сегодня? Социальное равенство-это общественное устройство, при котором все члены общества обладают одинаковым статусом в определённой области.
Автор затрагивает проблему: равенства граждан перед законом,  действие принципа верховенства закона (который является характерным признаком правового государства), факторов обеспечения равноправия граждан, законности и правопорядка.
В России мужчина и женщина имеют равные права и свободы и равные возможности для их реализации(ч.2 ст.19 Конституции РФ).Также согласно ст.19 Конституции:"Государство гарантирует равенство прав и свобод человека и гражданина независимо от пола, расы, национальности, языка, происхождения, имущественного и должностного положения, места жительства, отношения к религии, убеждений, принадлежности к общественным объединениям, а также других обстоятельств. Запрещаются любые формы ограничения прав граждан по признакам социальной, расовой, национальной, языковой или религиозной принадлежности." Равноправие  является важнейшим принципом демократии. Истинное равенство людей в обществе можно обеспечить лишь только в том случае, если они будут подчиняться единым законам одинаковым для всех без исключения.
Таким образом,только в  условиях  неукоснительного действия  в стране принципа верховенства закона мы можем говорить о  цивилизованном обществе. Только тогда,  когда все органы государственной власти, должностные лица и граждане подчиняются праву.Для меня всеобщее равенство обозначается,что все граждане равны перед законом и судом.

Теологічна теорія (Тома Аквінський, XIII ст.) пояснює походження держави волею Бога, висуває ідеї її непорушності, вічності та залежності від божественної волі.

Патріархальна теорія (Р. Філмер, XVII ст.) представляє державу продуктом природного розвитку, результатом розростання сім'ї. В основі виникнення держави – природне прагнення людей до взаємного спілкування. Для цього вони об'єднуються в сім'ї, декілька сімей складають рід (селища), а із селищ утворюється держава.

Представники договірної теорії (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, XVII-XVIII ст.) вважають, що державі передує "природний стан", який вони характеризують по-різному: як царство необмеженої особистої свободи, загального благоденства або "війни всіх проти всіх". Кожна людина мала невід'ємні права, однак у природному стані неминуче постає проблема їх забезпечення та охорони. Тому люди домовилися встановити над собою специфічну інституцію – державу, яка б відповідала за дотримання порядку, захищала загальні інтереси, забезпечувала невід'ємні права.

Органічна теорія (Г. Спенсер, XIX ст.) порівнює суспільство з біологічним організмом. У розвитку суспільства виявляються закономірності, притаманні всім живим організмам (зростання й ускладнення функцій організму, взаємозв'язок їх окремих частин, їхня диференціація). Об'єднання людей (племена, союзи племен, імперії, міста-держави) Г. Спенсер називав "агрегатами", які змінюються під впливом соціального розшарування суспільства, спеціалізації праці, утворення органів політичної влади.

У межах теорії насильства (XIX ст.) розрізняють теорії внутрішнього та зовнішнього насильства. Згідно з першою (Є. Дюрінг) власність, класи та держава виникли внаслідок насильства однієї частини суспільства над іншою. Прихильники другої теорії (К. Каутський, Л. Гумплович) серед найважливіших чинників державотворення виокремлювали війни та територіальні завоювання. Для закріплення влади переможців над завойованими народами утворюється держава.

Згідно з марксистською (класовою) теорією походження держави (К. Маркс, Ф. Енгельс, XIX ст.) виникнення держави було зумовлено переважно економічними чинниками – суспільним поділом праці, появою надлишкового продукту, приватної власності і наступним майновим (класовим) розшаруванням суспільства. Тим самим обгрунтовувалася ідея про класову природу держави, про боротьбу класів між собою як основну причину її виникнення. Держава визначається як засіб, що забезпечує панування одного класу над іншим.

Теорія інцесту (К. Леві-Строс, XX ст.) головним чинником виокремлення людини із світу природи називає заборону (табу) на кровозмішення. Збереження людського роду і його подальший розвиток вимагали створення спеціальних органів усередині родової общини, здатних контролювати дотримання заборони інцесту і застосовувати примушування до її порушників. Ці контролюючі органи з часом почали виконувати й інші громадські функції, виступаючи прообразом майбутньої державної організації.

Іригаційна (гідравлічна) теорія (К. Вітфогель, XX ст.) передумовою ранньої державності вважає перехід до іригаційного землеробства. Його впровадження не тільки сприяло зростанню обсягу сільськогоследарської продукції, а ще й створювало необхідні організаційні умови для появи розгалуженого державного апарату. К. Вітфогель пов'язував деспотичні форми азійських держав з необхідністю будівництва іригаційних споруд, що вимагало жорсткого централізованого управління.