Як показує практика, навіть найдосконаліше законодавство не може гарантувати правову сторону держави. Головний показник - це правова культура населення, його самосвідомість. Роздивимось таку ситуацію: В країні існує закон "Не чіпати корову", але більшість людей - християни й вони не хочуть голодувати й тому спокійно їдять яловичину. Цей закон не буде діяти, тому що саме населення не підтримує цей закон, тому можно зробити висновок, що лиш написаний закон не змінить свідомість громадян, не врятує від злочину. Також кожна людина для себе особисто обирає вид і міру своєї поведінки. Право кожного виконувати обов'язки або не виконувати і понести відповідальність, тому сама людина владна обирати свою поведінку і ніякі закони не зможуть завадити цьому, якщо вона сама не усвідомлює злочинність свого діяння і не слідкує встановленому закону.
Висновок: Це висловлювання цілком справедливо, закони створюють люди і для людей, але без людей вони виконуватися не можуть.
Толкование (интерпретация) права — это интеллектуальный процесс, направленный на, во-первых, выявление смысла норм права самим интерпретатором (уяснение) и, во-вторых, доведение этого смысла до сведения других заинтересованных лиц (разъяснение). Уяснение и разъяснение правовых норм — два важнейших результата процесса толкования, но при этом процесс толкования права нередко ограничивается уяснением, то есть познанием смысла нормы «для себя», без сообщения этого результата другим субъектам. Толкование — важнейшая составляющая процесса применения права, более того, без толкования нет и не может быть правоприменения.
