СУБЄКТ
ОБЄКТ
СУБ.СТОРОНА
ОБЄ.СТОРОНА
СПІВУЧАСТЬ
РІШЕННЯ.

Спочатку нагадаємо собі з якого віку у особи настає повна цивільна дієздатність, тобто передбачена нормами права, здатність особи (індивіда) самостійно та своїми (усвідомленими) діями використовувати суб'єктивні(конкретні) юридичні права, обов'язки та нести відповідальність.
В Україні це 18 років (повна), до 14 (часткова), з 15 до 17 (неповна).
Також, повна! цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором
(! це важливо запам'ятати для подальшого розгляду задачі, оскіль у нас сказано, що Світлана гроші заробила під час літніх канікул)
При повній (18 років) особа користується всіми правами та несе відповідальність - самостійно, це зрозуміло.
В нашій Задачі йдеться мова про неповну (Світлані 17 років).
Питання : Що має право вчинати особа при неповній дієздатності ?
Отже, при неповній особа користується всіма можливостями, що і при частковій, а це 
1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (мають невисоку вартість та повністю задовольняють її потреби)
та 
2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

А також ще і :
1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
2) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
3) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
Неповнолітня особа (тобто до від 14 до18 років) вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Отже, перейдемо до вирішення :
1. Скільки було вчинено договорів?
Отже, якщо Світлана працювала під час літніх канікул офіційно, то 1й договір будет - трудовим (трудовий договір) (в задачі точно не визначено на яких умовах працювала Світлана, але будемо розглядати цей варіант при вирішенні задачі), який заключаю з працівников при працевлаштуванні на роботу. 2й - Договір купівлі-продажу сережок - по свої суті, звичайна купівля товару є публічним-договором, тобто  Публічний договір – це договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Чи могла Світлана купити товар самостійно? Так і з повною і неповною дієздатністю. За неповною ми вже зазначали, що особа може 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами, а гроші на сережки Світлана заробила під час літніх канікул.
3й - буде договір дарування заключений в усній формі на передачу від бабусі 2 тис. грн Світлані.
4й це договір купівлі- продажу, за яким Світлана продала сережки своїй подрузі.
Відповідь - 4 договори (трудовий, дарування та два купівлі-продажу).

2. На вчинення яких дій достатньо обсягу цивільної дієздатності Світлани, а на здійснення яких їй потрібна згода батьків?
Розберемо кожен договір окремо :
1й Трудовий договір - особа може укладати самостійно трудовий договір при досягненні 16 років, після чого особі може надаватись повна дієздатність, яка зберігається навіть у разі його припинення. Світлані 17 років, отже вона могла самостійно його укладати без згоди батьків.
2й Договір купівлі-продажу - не потрібна згода, гроші Світлана сама заробила і ними розпоряджаеться.
3й Договір дарування - односторонній договір за яким особа, яка розпоряджається майном (на правах власності) безоплатно передає на користь іншої особи у право власності безоплатно своє майно. Світлана не укладала, а тільки отримувала кошти від бабусі, а також на цей момент мала повну дієздатність (у зв'язку з заключенням трудового договору), а отже могла заключати такий договір без згоди батьків.
4й Договір купівлі-продажу - Ми домовилися, що оскільки Світлана працювала літом за трудовим договором, то вона має право на укладання будь-яких правочинів, в тому числі і продавати своїй подрузі сережки.

3. Суд не задовольнить бажання батьків, оскільки всі правочини були здійснені правомірно.

4. Це питання вже на Ваш розсуд. :)

1.Уголовная ответственность наступает за совершение преступлений, устанавливается законом и является наиболее суровым видом юридической ответственности. Только закон и суд могут устанавливать общественно опасные действия как преступные, а также устанавливать меры ответственности за преступления.

Примеры правонарушений, подлежащих уголовной ответственности: воровство, терроризм, ложное показание в особо тяжких случаях, разбои, убийства и т.д.

2.Административная ответственность – разновидность юридической ответственности должностных и гражданских лиц за совершенные административные правонарушения. Данная ответственность выражается через применение мер административного воздействия органами исполнительной власти относительно правонарушителей. Административное воздействие оказывают административные суды и комиссии, таможенные органы, органы внутренних дел и т.д.

Примеры административных правонарушений: нарушение правил дорожного движения; проезд в общественном транспорте без билетов; неисполнение родительских обязанностей; хранение, распространение, употребление психотропных и наркотических веществ.

3.Гражданско-правовая ответственность – разновидность юридической ответственности, которая наступает вследствие нарушения норм гражданского права, а также невыполнения определенных обязательств по договору.

Гражданско-правовая ответственность включает карательные санкции: штраф, пеню, неустойку. Она применяется арбитражными и общими судами по иску от гражданского правонарушителя. Потерпевший обязан доказать факт гражданско-правового нарушения.

4.Дисциплинарная ответственность наступает вследствие нарушения трудовой, служебной, учебной и воинской дисциплины. В результате дисциплинарного правонарушения, за неисполнение или ненадлежащее исполнение трудовых обязанностей, возложенных на работника, работодатель в праве применить дисциплинарные санкции могут иметь вид замечания, выговора, строгого выговора, предупреждения, увольнения, исключения из учебного учреждения.

Согласно статье 192 Трудового кодекса РФ запрещено применять дисциплинарные взыскания, не предусмотренные соответствующим законодательством. Дисциплинарное взыскание моно обжаловать, обратившись в органы по рассмотрению индивидуальных трудовых споров и в государственную инспекцию.