Обчисліть витрати своєї сім'ї протягом місяця, трьох остан- ніх місяців на:
1) продукти;
2) відвідування закладів громадського харчування;
3) комунальні послуги;
4) податки та виплати кредитів;
5) транспортні витрати (громадський транспорт, витрати на
обслуговування автомобіля, якщо він є);
6) одяг та взуття;
7) освіту (позашкільні заняття, канцелярські товари, книги
тощо);
8) медицину;
9) спорт;
10) розваги;
11) інші потреби;
12) заощадження.​

Объяснение:

1) є суспільно корисною (необхідною і бажаною) соціальною поведінкою - забезпечує організованість і гармонійність громадського життя, стійкий правопорядок; служить найважливішим чинником вирішення завдань і функцій держави й суспільства; задоволення інтересів суб'єктів права;

2) не суперечить нормам і принципам права, що містяться в нормативних договорах, правових звичаях, судових прецедентах та інших джерелах (формах) права; не порушує заборон - як тих, що містяться у законах і підзаконних актах, так тих, що склалися в суспільстві;

3) є свідомо вольовою, оскільки виражається в усвідомленій добровільній мотивації правомірних діянь для досягнення поставлених цілей;

4) зовні виражається у дії чи бездіяльності, здійснюється у формах реалізації права - дотриманні, виконанні, використанні (громадянами), правозастосуванні (посадовими особами);

5) складається з елементів - правомірних вчинків, тобто юридично значущих діянь (бездіяльностей), які, залежно від диспозиції правової норми, можна поділити на типи: зобов'язальні, заборонні, дозволяючі;

6) спричиняє юридичні наслідки, оскільки виявляється в юридичних фактах (правовстановлювальних, правозмінювальних, правоприпиняючих), що є передумовами правовідносин;

7) охороняється державою за до дозвільних, зобов'язальних та охоронних норм, стимулюється за до рекомендаційних та заохочувальних норм

Людина використовує ґрунт для вирощування різноманітних рослин. вони їй їжу і корм для свійських тварин. рослини вбирають із ґрунту поживні речовини. знижується його родючість. тому хлібороби вносять у ґрунт перегній, торф і мінеральні добрива. однак до ґрунту треба повертати стільки поживних речовин, скільки їх забрали рослини. якщо ж мінеральних доьрив внести забагато, то вони отруять ґрунт. у посушливі місяці весни і літа люди поливають рослини.проте надмірне поливання користі не приносить, томущо він засолюється. на засоленому ґрунті культурні рослини не ростуть. щоб збагатити ґрунт вологою, треба взимку проводити снігозатримання. навесні - затримувати талі води, а влітку - вологу дощів.   дуже небезпечними для ґрунту є отрутохімікати. за їх люди знищують бур'яни та тварин - шкідників. ці речовини накопичуються в ґрунті. в ньому гине все живе, він стає "мертвим".   з пагорбів ґрунт можуть змивати дощові й талі води.щоб цього не сталося, на схилах пагорбів висаджують дерева і кущі, висівають багаторічні трави. рослини своїм корінням закріплюють ґрунт.     великою бідою для ґрунту на широких ланах є сильні вітри і чорні бурі. вони за лічені хвилини піднімають у повітря шар ґрунту. зупинити їх можуть лише лісозахисні смуги. вони не розгулятися вітрам.     треба не лише охороняти ґрунт і підвищувати його родючість, а й розумно використовувати. спороджувати житлові будинки, підприємства можна там, де ґрунт неродючий або малородючий. якщо треба бурати свердловину чи будувати шахту, то слід спочатку зняти родючий шар ґрунту і перевезти його на інше місце.  настав час бити в дзвони! людина забула про своє біологічне коріння, відірвалась від природних законів, що призвело до біосферних проблем. ще не пізно всім разом вигукнути "sos" – save our soils, що в перекладі з ійської значить "врятуйте наші грунти". вигукнути і самим себе почути. почути і розпочати діяти, оскільки крім нас самих більше нікому рятувати наше майбутнє.  чому так актуально постала проблема охорони грунтів? будучи компонентами дуже тонко природних екосистем і знаходячись у динамічній рівновазі з усіма іншими складовими біосфери, в умовах інтенсивного використання, грунти часто втрачають свою природну родючість, деградують чи навіть цілком руйнуються. природно, деградація грунтів і грунтового покриву має місце там, де наша діяльність може бути визначена як нераціональна, екологічно необгрунтована, невідповідна природному біосферному потенціалу конкретної території.  протягом сторіч, а в деяких районах навіть тисячоліть, людина використовує грунти дуже ефективно, не тільки не руйнуючи їх, але навіть підвищуючи їхню родючість чи перетворюючи в родючі угіддя природно-марні землі. водночас за історію людської цивілізації було безповоротно зруйновано і загублено більше продуктивних грунтів, ніж зараз розорюється в усьому світі. дві третини, якщо не три чверті, усіх сучасних орних грунтів пі різним деґра-даційним процесам, а щорічні безповоротні втрати орних грунтів світу сягають 6-7 млн. га. з них близько 1 млн. га відчужуються для не-сільськогосподарського використання, а 5-6 млн. га залишаються просто занедбаними внаслідок деградації і з часом перетворюються в пустелю  (в.а.ковда, 1981).  серед основних причин втрати грунтової родючості слід відзначити патологію грунтового профілю та генетичних горизонтів  (ерозія і дефляція, переущільнення поверхневих горизонтів, відчудження грунту з функціонуючих екосистем),  порушення біоенергетичного режиму грунтів та екосистем  (девеґетація і дегуміфікація грунтів, грунтовтома та виснаження),  порушення водного і хімічного режимів едафотопів(опустелювання, зсуви, селі, вторинне засолення, природна і вторинна кислотність, переосушення),  забруднення та хімічне отруєння грунтів.  отже,  охорона грунтів  – це найгостріша проблема, з якою безпосередньо пов'язане відтворення біорізноманіття та забезпечення продуктами харчування населення планети. охорона грунтів – не самоціль. охорона і раціональне використання грунтів – єдине ціле; це система заходів, спрямованих на захист, якісне поліпшення і науково-обгрунтоване використання земельних фондів. охорона грунтів необхідна для збереження та підвищення їх репродуктивної функції, для підтримки стійкості біосфери.