Іванов помістив в газеті "Авізо" оголошення про продаж меблевого гарнітуру. До нього з'явився Сіров, оглянув меблі і вирішив їх придбати. Він передав Іванову письмово оформлений завдаток, а суму, що залишалась, обіцяв передати в кінці місяця, коли забиратиме гарнітур. Проте в зазначений строк Сіров меблі не забрав, оскільки відбув у відрядження. Про це він повідомив Іванову в листі, в якому було вказано, що остаточно з ним розрахується і забере гарнітур, коли повернеться з відрядження. Іванов погодився і повідомив про своє рішення в телеграмі. Повернувшись з відрядження, Сіров найняв у транспортному агентстві вантажний автомобіль, двох робітників і приїхав до Іванова. Однак той заявив, що продав меблі іншому покупцеві, який заплатив за гарнітур більш високу ціну. Іванов також відмовився повернути завдаток, звинувативши Сірова в невиконанні договору. Сіров звернувся до суду. 1) Що розуміємо під завдатком?
2) Яку відповідальність несе винна у невиконанні договору сторона?
3) Як вирішити спір? Обґрунтуйте свої відповіді.

 Нашому мiсту бракує українськостi. Пора вже довести до кiнця справу з музеєм Нацiонально-визвольної боротьби, що на вулицi Кривоноса. Площа поряд з пам'ятником Степановi Бандерi, де немає нi лавочок, нi насаджень, нi нормального освiтлення -- ще одна справа, за яку треба братись.

А гляньте лише на нашi вивiски! Чому iншомовнi не мають українського перекладу? I що це за "Лємберг" на кожному кроцi, якщо наше мiсто -- Львiв! Забагато у нас цiєї iноземщини, яка показує несмак, а подекуди й брак "клепки". I за викорiнення цього взявся б насамперед. Адже мiсто Лева -- це мiсто не чужинцiв, а українцiв.

А як, скажiть, можна милуватись спорудами Львова, коли змушений весь час дивитись пiд ноги -- то люка немає або вiн тримається на доброму словi, та й дороги поганi... Треба й тут дати лад.

 Нашому мiсту бракує українськостi. Пора вже довести до кiнця справу з музеєм Нацiонально-визвольної боротьби, що на вулицi Кривоноса. Площа поряд з пам'ятником Степановi Бандерi, де немає нi лавочок, нi насаджень, нi нормального освiтлення -- ще одна справа, за яку треба братись.

А гляньте лише на нашi вивiски! Чому iншомовнi не мають українського перекладу? I що це за "Лємберг" на кожному кроцi, якщо наше мiсто -- Львiв! Забагато у нас цiєї iноземщини, яка показує несмак, а подекуди й брак "клепки". I за викорiнення цього взявся б насамперед. Адже мiсто Лева -- це мiсто не чужинцiв, а українцiв.

А як, скажiть, можна милуватись спорудами Львова, коли змушений весь час дивитись пiд ноги -- то люка немає або вiн тримається на доброму словi, та й дороги поганi... Треба й тут дати лад.