video252
25.05.2021 08:53

Задача 1.

За договором ренти, укладеним між гр.А. та гр.В., до гр.В. переходив дачний будиночок. Договір ренти був посвідчений нотаріально і зареєстрований. Гр. В. оформив право власності на дачний будиночок. Договором було передбачено, що А. передає В. дачний будиночок вартістю 20 000 грн., натомість В. зобов’язувався безстроково виплачувати А. ренту у сумі 500 грн. щомісячно. Через деякий час В. зі згоди А. продав дачу своєму племіннику, оскільки сам виїжджав на постійне місце проживання до іншого населеного пункту. Племінник спочатку виплачував ренту в обумовленій договором сумі, а потім відмовився від оплати у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем.

Гр. А. подав позовну заяву до суду, в якій просив стягнути з громадянина В. та його племінника (як з співвідповідачів) різницю між вартістю дачі і сумою виплаченої ренти. Дайте правову оцінку ситуації. Як забезпечення виплати ренти? Вирішіть спір.

Задача 2.

Вдова художника М. уклала договір про передачу картин свого чоловіка у власність приватної картинної галереї. За договором галерея зобов'язалася заплатити вдові за картини 100 тис. грн. одноразово й надалі сплачувати по 1 тис. грн. щомісяця. Після смерті М. її спадкоємець зажадав від картинної галереї продовження грошових виплат на його адресу. Галерея заперечувала, мотивуючи свою відмову тим, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу картин ціною 100 тис. грн., що належним чином виконаний. Наступні періодичні платежі були лише подарунком вдові відомого художника, і, отже, цей договір дарування припинений смертю обдарованої.
У ході судового розгляду суперечки адвокат спадкоємця заявив, що сторонами був укладений договір купівлі-продажу картин з розстрочкою платежу. Мистецтвознавці оцінюють вартість проданих картин в 500 тис. грн., отже, покупна ціна ще не виплачена навіть наполовину. Суд не погодився з висунутими аргументами й, вирішивши, що сторони уклали договір безстрокової (довічної) ренти, що був належним чином виконаний, у позові спадкоємцеві відмовив.

Оцініть доводи сторін і обґрунтованість судового рішення. Чим рентні договори відрізняються від інших договорів?

Задача 3.

За договором ренти гр.С. передав у власність гр.П. колекцію картин загальною вартістю 100 000 грн. за 50 000 грн. і, крім того, гр.П. зобов’язувався безстроково сплачувати гр.С. ренту у сумі 1500 грн. щомісячно.

Через 2 роки гр.П. відмовився від договору, мотивуючи це тим, що вартість колекції істотно завищена. Гр. С. вимагав виплати йому різниці між сумою оцінки колекції і сумою реально виплачених рентних платежів.
З яких підстав платник ренти може відмовитися від договору? Які правові наслідки відмови від договору? Які є гарантії захисту одержувача ренти? Вирішіть спір.

Задача 4.

За договором довічного утримання П. передав С. належний йому будинок, земельну ділянку із фруктовим садом і городом, а також комплект сільськогосподарських машин та садовий інвентар для обробки землі. В обмін на це С. зобов’язався надавати П. утримання (харчування, одяг і т.п.) на загальну суму 2 000 грн. на місяць і здійснювати за ним догляд

Через якийсь час С. зменшив розмір надаваного П. утримання до 1400 грн. на місяць, мотивуючи це тим, що він не придбав права власності на сільгоспінвентар, оскільки рухоме майно не може бути предметом укладеного договору. Незабаром С. перестав купувати П. спиртні напої, якими той зловживав, а також деякі продукти, які останній використовував для виготовлення алкоголю. У результаті цього розмір змісту зменшився до 1000 грн. на місяць. Обурений П. звернувся з позовом у суд, вимагаючи розірвання договору й відшкодування збитків.
У суді С. пояснив, що змушено був зменшити вартість утримання П., піклуючись про його ж здоров'я. Заощаджені в такий б кошти С. має намір використовувати при оплаті ритуальних послуг.

Проаналізуйте ситуацію. Яке рішення повинен прийняти суд?

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
bodydop
12.06.2022 14:55

Право, как и мораль, религия, политика, экономика, искусство, является неотъемлемым элементом культуры. Оно приобщению человечества к культуре, ее совершенствованию и расцвету. Состояние и уровень правовой культуры, в свою очередь, отражают особенности культуры в целом.

Понятие «культура» происходит от латинского слова colere - возделывать, обрабатывать, улучшать почву. Этот термин первоначально был связан с сельским хозяйством. Производное от него слово cultura (возделывание, воспитание, образование, развитие, почитание) имело, таким образом, значительно более широкое значение. В частности, им выражалось и определенное состояние души. Цицероном слово «культура» было связано со словом «душа»: cultura animi - культура души, духовная культура.

Итак, древние римляне называли культурой деятельность, связанную с возделыванием, обработкой, улучшением чего-либо. В «Толковом словаре живого великорусского языка» В. Даля значение этого слова определяется так: «Обработка и уход, возделывание, возделка; образование, умственное и нравственное».

В последнее время слово «культура» приобрело универсальное значение. Оно постоянно используется в научной и популярной литературе, в газетах и журналах, звучит по радио и телевидению. Ученые и публицисты говорят о материальной и духовной, политической и правовой, нравственной и эстетической культуре. Все чаще употребляют понятие «экономическая культура». Диапазон значений поистине замечателен: культура поведения, культура быта, культура дискуссий, культура дворянской усадьбы, культура возделывания картофеля, культура просвещения...

В правоведении понятие «правовая культура» употребляют, говоря об обществе в целом и об отдельной личности.

Правовая культура общества - это система овеществленных и идеальных элементов, относящихся к сфере действия права. Она является составной частью культуры общества и включает в себя право, правовые нормы, правоотношения, правовые учреждения и другие элементы.

Правовая культура личности представляет собой единство глубоких правовых знаний, уважения к праву (положительного отношения к праву) и правомерного (правопослушного) поведения.

Фундаментом, на котором стоит правовая культура, является нравственная и политическая культура. Эти три вида культуры личности самым непосредственным образом поддерживают, усиливают друг друга.

Без формирования и развития правовой культуры невозможно построить правовое государство. Человек, не обладающий ею, чувствует себя в обществе и государстве бесправным «винтиком» или внутренним эмигрантом. Только тот, кто обладает правовой культурой, осознает свою роль полноправного и активного гражданина страны, неравнодушного к ее проблемам и трудностям.

Чувство собственного достоинства есть необходимое и подлинное проявление духовной жизни; оно есть знак того духовного самоуважения, без которого немыслимы ни борьба за право, ни политическое самоопределение, ни национальная независимость. Гражданин, лишенный этого чувства, политически недее

И. Ильин

Как и все действительно ценное, правовая культура создается постепенно. Раньше всего закладывается фундамент - элементы нравственной культуры: совесть, честь, правдивость, чувство собственного достоинства, доброта. Без них правовая культура невозможна. Развиваясь, взрослея, человек познает законы добра и зла, чести и бесчестия, свободы и рабства, получает первые сведения о политике.

Представления о том, «что такое - хорошо и что такое - плохо получить первые, самые простые знания в области права: какие действия закон запрещает, как карают нарушителей, за что прощают или проявляют снисхождение. Лишь затем появляется интерес к различным отраслям права, к его принципам и аксиомам, к отдельным эпизодам из истории правовых систем. Сведения по криминалистике, судебному процессу, дознанию, работе прокуратуры и другим вопросам часто приобретаются случайно, например, из детективов или телевизионных сериалов.






0,0(0 оценок)
Ответ:
ppapsd
09.08.2021 15:40
Навіщо нам потрібний закон? Чому люди та суспільство вирішили жити саме так, і якщо цей закон існує, то чому ж його порушують?
на мою думку людина та держава не може існувати без закону та порядку. Сама держава має базуватися на законові.
Чому людство вирішило створити закони? На сам перед, можливо, усім би було краще жити без законів та порядку, згідні? Але на світі був би хаос, безвладдя. Закон дозволяє регулювати відносини людей між людьми, соціумом та все ж таки державою вцілому. Ні один закон не може бути без обов"язків, де є закон, там і мають бути обов"язки. Правовідносини, права, обов"язки вже зароджувалися із давних часів та народів. Ще Київська Русь мала свої закони, примітивні, але вже демократичні для того часу. Якби не було закону, хто б зна, що було б із людством? Люди зрозуміли, люди розвиваються, більше мислять та діють, та забезпечують усе це законом та правом. Якби не було закону, не було б і прав, прописаних у ньому. Тому люди не мали б прав ніяких.
Закон потрібен, і він повинен застосовуватися для усіх, адже усі рівні перед законом. Немає закону, немає порядку, немає порядку - немає держави, немає держави - немає суспільства, яке навчилося цінувати чуже життя, та вцілому ж і своє, та свої та чужі права.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота