В одном из районных судов г. Ростова-на-Дону рассматривается ваше заявление о расторжении брака с вашей супругой (супругом) и разделе совместно нажитого имущества. Полагая, что дело слишком сложно для рассмотрения одним судьёй единолично, вы ходатайствуете о том, чтобы дело рассматривалось коллегиально в составе трех профессиональных судей. Получив отказ, что, по вашему мнению, является нарушением принципа коллегиальности, вы просите суд провести заседание в закрытом режиме, на что, в свою очередь, возражает ответчик, полагая, что в этом случае будет нарушен принцип открытости правосудия. Несмотря на мотивированные возражения вашего оппонента, суд удовлетворяет ваше ходатайство и проводит разбирательство в закрытом режиме. Т.к. дело касается подробностей интимной жизни, вы просите суд провести дело в закрытом режиме и удалить из зала заседания представителя вашего супруга (супруги) по доверенности, указав, что т.к. представитель не является адвокатом, а процесс проходит в закрытом режиме, его присутствие нарушает ваше право на неприкосновенность частной жизни. Вы указываете, что в данном случае нет лишения права на юридическую гарантированную частью 1 ст. 48 Конституции РФ, т.к. данное право касается только малообеспеченных граждан и реализуется через адвоката. Суд отказывает вам в этом. Во время разбирательства вы обращаете внимание, что допрос одного из свидетелей – гражданина России, - проходит с переводчика, т.к. он является татарином по национальности и отвечает на татарском языке, которым владеет лучше, чем русским. Вы просите суд, чтобы свидетель отвечал на русском языке, т.к. он является гражданином России, а судопроизводство на родном языке возможно лишь в тех субъектах, где национальный язык является государственным. По вашему мнению, т.к. Ростов-на-Дону не расположен в Татарстане, где татарский язык является наравне с русским языком является государственным, то ответы свидетеля на татарском, пусть даже и с переводчиком, нарушают принцип языка судопроизводства. Суд отказывает вам и в этом ходатайстве. Законно ли рассмотрение данного дела судьей единолично или он должен был рассматривать его коллегиально? Какими положениями регулируется данный вопрос в указанной ситуации?

В каком режиме: открытом или закрытом, должен был проходить суд в данном случае и почему?

Законно ли требование об удалении представителя по доверенности в случае, если дело рассматривается в закрытом режиме, а мотивом удаления является ссылка на неприкосновенность частной жизни?

Должен ли быть до свидетель – гражданин России давать показания именно русском языке, или он имеет право давать показания на родном языке?

Имелись ли нарушения со стороны суда? Если да, то в чем они состояли и какие принципы правосудия были нарушены?

    энергетики, содержащие алкоголь, можно продавать лицам, достигшим возраста 18 лет.

    возрастных ограничений на продажу безалкогольных энергетических напитков на федеральном уровне нет, но это может регулироваться на региональном уровне. сейчас примерно в половине регионов страны (а всего у нас их 85) существует запрет на продажу безалкогольных энергетиков несовершеннолетним, поэтому прежде чем задираться на продавцов, проверьте, не издал ли ваш орган местного такой закон.

    например, в московской области этот запрет юридически закреплен в статье 4 закона мо № 40/2015-оз от 30.03.2015.

Всі теми подано нам для написання курсової роботи здалися мені дуже важливими і цікавими для дослідження, тому що знання правових основ необхідно, для того щоб людина був грамотний в своїх правах і обов'язків. я вибрала тему в«правова культура і її значення в житті сучасного суспільствав». мені хотілося розібратися в якій мірі осмислене, свідоме ставлення суспільства та індивідів до права веде до необхідного правового стану суспільства, до появи нових правових норм. думаю, що тема моєї курсової важлива для дослідження, тому що головною ознакою правової держави, обов'язковою умовою його побудови є високий рівень правової культури населення, професійної культури правоохоронних органів та інших посадових осіб. правова культура являє собою різновид загальної культури, що складається з духовних і матеріальних цінностей, відносяться до правової дійсності. при цьому правова культура включає лише те, що є в правових явищах соціально корисного і цінного. вона - не тільки результат, але і спосіб діяльності, і в цьому сенсі духовна правова культура розуміється як спосіб мислення, норми і стандарти поведінки. історія показує, що тільки тоді правотворча і правозастосовна діяльність стає ефективною, коли в цих процесах, поряд з потужними здатними до самоорганізації началами, пріоритетне місце займає і свідоме, організуюче творчість, розумна робота. при вивченні цих свідомих і творчих процесів у правотворчості та правовому застосуванні теорія права формулює тему правової культури.правова культура суспільства, окремих груп, індивідів органічно пов'язана з правом як цілісним соціальним інститутом, з його виникненням, функціонуванням і розвитком, з правотворчістю і правовим застосуванням, іншими сторонами правового буття суспільства. в«жити в суспільстві і бути вільним від суспільства не можнав» [1]. кожен живе в даному суспільстві включений у систему норм, культурних традицій. від вимог суспільства сховатися можна. це не означає, що людина позбавляється якої самостійності, права поступати так, як йому здається потрібним і справедливим. товариство робить вплив на його правосвідомість, сприяє засвоєнню їм правових знань та навичок, формує його правову культуру.зараз особливо актуальним є питання про зміцнення високої культури кожного громадянина. саме висока культура дій і вчинків, почуттів і спонукань повинна бути головним результатом розвитку особистості громадянина нашої суспільствамною було вивчено багато матеріалів по даній темі. і я зіткнулася з тим, що багато авторів а.б.венгерова, г.в.назоренко, с.а.комарова, н.і.матузов, г.в.назаренко не можуть знайти єдиний підхід до трактування як самої категорії в«правової культурив», так і її структурних компонентів, змісту, функцій, в внаслідок того, що поняття правової культури багатоаспектне. налічує понад 250 її визначень.людина з недостатньо розвиненою правовою культурою, як правило, звертає увагу тільки на найбільш кричущі випадки порушення закону, наприклад злочину, а інші численні випадки ігнорування права залишаються їм непоміченими. метою даної роботи є визначення правової культури суспільства і способи її формування. у своїй роботі я хочу розглянути правові концепції такого явища як правова культура, її структурні компоненти та шляхи подолання проблем, що постають на шляху її формування. розібратися яке місце займає правова культура в нашому суспільстві, яке відношення людей в росії до права взагалі. зрозуміти чому залежить правова культура. подолання недоліків у процесі формування правової культури набуває особливого значення в сучасний період розвитку суспільства, коли відбувається переорієнтація цінностей і зміна свідомості громадян. правова культура - частина загальної культури або окремої особи правова культура тісно пов'язана з політичною, моральної, духовної та іншими культури. і перш за все, звичайно, з звичайному, повсякденному, пов'язаної з вихованістю людини, його адаптованістю до порядку, дисципліни, організованості, поваги до законів країни. не підготовленого у правовому відношенні людину навряд чи можна назвати культурним. правова культура - один з найважливіших елементів правової системи суспільства, неодмінна умова нормального функціонування держави.