аслансосланов
23.03.2021 00:14

ДО ТЬ ВИРІШИТИ!
Задача 1.
Підприємці Ворсин, Малявін, Турцов і Васин створили товариство з метою виготовлення кухонних меблів на продаж. Ворсин вніс у спільну справу великий утеплений сарай, професійні знання щодо дизайну меблів і ділові зв'язки з придбання матеріалів і фурнітури, а троє інших - інструменти й гроші, створивши тим самим первісний капітал. Ворсин, займаючись своїм особистим бізнесом, заборгував комерційному банку значну суму грошей. Останній у зв'язку з недостатністю у Ворсина особистого майна для погашення боргу висунув вимогу про виділення частки боржника в спільному майні товариства з метою обігу на неї стягнення. Товариші відмовилися, оскільки це привело б до ліквідац товариства.
1. Чи правомірна вимога комерційного банку про виділення частки Ворсина в спільному майні товариства?
2. Які дії має право вчиняти комерційний банку випадку відмови товаришів від придбання частки Ворсина?
3. Чи припинить дія договору товариства у разі визнання судом Ворсина банкрутом?

Задача 2.
Автор літературного твору "Ідеальний бізнес" Олефір звернувся до ТОВ "Видавництво "Парус" (далі - Видавництво) з метою тиражування книги. Видавництво запропонувало проект договору, відповідно до якого воно отримує виключні права на видання твору протягом трьох років, за що сплачує автору гонорар у розмірі 10 000 грн. З метою з'ясування правових наслідків укладення такого договору автор звернувся до юриста за консультацією. Юрист пояснив, що в цьому випадку йдеться про видачу виключної ліцензії, до того ж відповідно до ст. 1109 ЦК України, оскільки винагорода за використання твору визначається у вигляді фіксованої грошової суми, у договорі має бути встановлено максимальний тираж твору. Коли Олефір довів це до відома Видавництва, воно не погодилося з наведеними аргументами. Зокрема Видавництво зазначило, що пропонує укласти не ліцензійний, а видавничий договір, який ЦК України не врегульовано, а тому обмеження обсягу тиражування твору не є обов'язковим.
Як слід вирішити справу?

Задача 3.
Художник Денісюк уклав із видавництвом договір на оформлення та ілюстрування книги. Робота художника була прийнята видавництвом. Однак йому була сплачена лише половина обумовленого гонорару з посиланням на те, що книга виключена з плану видання. Художник наполягав на виплаті 55 грн. (другої половини гонорару), вказуючи, що видавництво уклало з ним самостійний договір який не може залежати від виконання договору видавництва і автора літературного твору.
1. Який договір був укладений з художником?
2. Чи допущені порушення договору? Як вирішити спір?

Задача 4.
Громадянин Усік звернувся до суду з позовом про стягнення з обласного видавництва авторського гонорару. Він пояснив, що здав видавництву єдиний примірник рукопису свого роману загальним обсягом біля 23 друкованих аркушів. У видавництві рукопис було загублено. На суді виявилося, що автор вів із видавництвом переговори про можливість видання роману, але видавничий договір укладений не був. Автор призначити експертизу для встановлення часу, який він витратив на створення роману, і призначити йому на цей час мінімальну ставку літературного працівника.
Як повинна бути вирішена справа?

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Leylanagieva
06.09.2020 00:17

военных судов входят кассационный военный суд, апелляционный военный суд, окружные (флотские) военные суды и гарнизонные военные суды.

(часть 1 в ред. Федерального конституционного закона от 29.07.2018 N 1-ФКЗ)

(см. текст в предыдущей редакции)

2. В случае, если воинская часть, предприятие, учреждение или организация Вооруженных Сил Российской Федерации, других войск, воинских формирований и органов дислоцируются за пределами территории Российской Федерации, по месту их дислокации могут быть созданы военные суды, если это предусмотрено международным договором Российской Федерации.

НЕ УВЕРЕН ЕСЛИ ЧТО ИЗВИНИ

0,0(0 оценок)
Ответ:
elkasiv
19.01.2023 13:05

Объяснение:

Я думаю, що практика джинси в Україні через 10 років зникне», – такі слова, що прозвучали наче якесь пророцтво, сказав американський медіакритик Дін Старкман під час свого візиту до Києва. Старкман – відома постать у журналістиці США. Він редактор видання Columbia Journalism Review та володар багатьох нагород у сфері журналістики. В Україну приїздив як тренер у рамках програми ImpactMedia – освітнього проекту з розвитку економічної журналістики в Україні, який реалізовує Фонд «Ефективне управління».

Один із виступів Старкмана був присвячений медіакритиці у США. Розповідаючи про предмет її висвітлення, журналіст також цікавився проблемами української журналістики. Закономірно, що мова зайшла про джинсу: учасники тренінгу – українські журналісти – зауважили, що наявність джинси, по-перше, не завжди легко встановити, а по-друге, через велику поширеність цієї практики складно уявити соб її викорінення. «Якщо це настільки поширено серед українських видань, то я можу сказати так: всі будуть робити це до одного певного дня… поки не припинять, – сказав Старкман. – Щось відбудеться – скандал чи якась значна подія. Через 10 років вже все буде інакше: зміняться кадри, зміняться керівні позиції». Медіакритик вважає, що все може розпочатися з кардинальної зміни у роботі одного видання – він провів паралель із процесами у британській журналістиці та скандалом довкола прослуховування телефонів журналістами News Of the World. «Культура британської преси зараз значно чистіша, ніж була раніше, і багато в чому цьому сприяла сама преса», – зазначає він: мається на увазі журналістське розслідування The Guardian, яке і викрило нечесні методи збору інформації у жовтій пресі.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота