решить задачи от заранее большое!

Парламентсько-президентська республіка — це один з видів змішаної форми правління, який поєднує ознаки парламентських і президентських республік.

Основними правовими критеріями розрізнення президентсько-парламентської й парламентсько-президентської республік іб й процедура формування уряду, наявність або відсутність відповідних повноважень у президента, юридична інвеститура уряду, його відповідальність, підстави відставки уряду, підстави та обмеження розпуску парламенту президентом, відповідні повноваження щодо цього уряду та (або) його голови, наявність у президента права законодавчої ініціативи, використання президентом права відкладального вето, його подолання (можливість винесення цього питання на референдум), промульгування законів президентом, наявність інституту «контрасигнатури» (перелік актів, які підлягають контрасигнуванню), підстави і процедура імпічменту або відзиву президента шляхом всенародного референдуму, підстави проведення референдуму й повноваження з цього приводу президента.

Так ось,

Україна є парламентсько-президентською республікою. Найвищим органом державної влади є Верховна Рада України, а главою держави — Президент України. - це і є доказом що Україна є парламентсько-президентською республікою.

Але ні у Конституції, ні де ще не будь у правових актах я не зустрічав саме слів "Україна - є парламентсько-президентською республікою", але текст вище - є доказом цього ствердження.

Юридичний механізм захисту прав людини – це можливості здійснення громадянами певних вчинків щодо захисту власних прав і свобод . Конституція України передбачає можливості здійснення громадянами дій, спрямованих на захист їх прав і свобод, як: - захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань; - об’єднуватися в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод; - проводити збори, мітинги, походи і демонстрації; - направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади; - захищати в суді свої права і свободи; - звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; - звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ або органів. Конституція України досить чітко визначає систему органів та посадових осіб різних рівнів, які повинні захищати права і свободи людини і громадянина. Це: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, підсистема судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокуратура, адвокатура, інші правоохоронні органи України. Верховна Рада України здійснює захист прав і свобод через законодавчу діяльність шляхом визначення виключно в законах України прав і свобод людини і громадянина, гарантій цих прав і свобод, основних обов'язків громадян; громадянства, правосуб'єктності громадян, статусу іноземців і осіб без громадянства; прав корінних народів і національних меншин; основ соціального захисту; визначення правового режиму власності, правових засад і гарантій підприємництва, правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання (пп. 1-3, 6-8 ч. 1 ст. 92 Конституції).