«Обеспечение исполнения обязательств» Задача 1. Между строительной фирмой и ООО «Олимп» был заключен договор, согласно которому фирма должна была по заказу ООО построить и сдать в эксплуатацию нежилое здание. Строительная фирма настаивала на включении в договор условия об обеспечении заказчиком исполнения обязательства по оплате выполненных работ. ООО предложило в качестве обеспечения заключить договор страхования ответственности в любой страховой компании, указанной фирмой. Представители фирмы усомнились в возможности применения такого обеспечения исполнения обязательства. Дайте понятие обязательства обеспечительного обязательства. обеспечения характеризуйте исполнения особенности Какой из предусмотренных законом обеспечения исполнения возможно и целесообразно применить в ? описанной в задаче ситуации? Можно ли договор страхования, заключенный в интересах фирмы, признать обеспечения исполнения обязательства по договору строительного подряда?
Задача 2. Григорьев приобрел в фирменном магазине цветной телевизор. Через неделю после начала эксплуатации телевизор сломался. Григорьев обратился в гарантийную мастерскую, с которой был заключен соответствующий договор, Согласно договору ремонт должен быть произведен до 15 июня. Однако к 15 июня мастерская своих обязательств не выполнила, сославшись на то, что мастер находится в больнице. Григорьев обращался в мастерскую 22 июня и 4 июля; 15 июля Григорьеву было сказано, что мастерская вообще не может установить срок ремонта, так как единственный мастер по ремонту телевизоров уволился. Григорьев обратился в суд с иском о взыскании неустойки за нарушение сроков ремонта телевизора в сумме 1800 р. которая была исчислена в соответствии с правилами п. 1 ст. 23 Закона РФ «О защите прав потребителей», т. е. в размере 1% цены товара за каждый день Представитель мастерской, не отрицая факта суд уменьшить размер подлежащей уплате неустойки в 2 раза, так как согласно договору, заключенному с Григорьевым, как и с другими потребителями услуг мастерской, неустойка определяется в размере 0,5% цены товара. Какое решение вынести суд? Задача 3. Между Анисимовым и Кругловым был заключен договор займа, согласно которому Анисимов - заемщик обязывался уплатить пеню в размере 10% несвоевременно погашенного долга за каждый день Погасив 80% долга, заемщик допустил 2-месячную возврата

Аристотель (384–322 рр. до н. е.) - грецький філософ. Аристотель народився в місті Стагірі, що на півночі Греції. Мати його була заможною. Батько був лікарем царя Македонії. 367 року він переїхав до Афін і вступив до академії Платона, де й залишався до самої його смерті в 347 році. Декілька років по тому його за до македонського двору в Пеллі, що в східній Егеї, де він став наставником молодого Олександра Великого. Через вісім років, 335 року, він повернувся до Афін і заснував власну школу філософії. Після смерті Олександра в 322 році в Афінах запанували анти македонські настрої. Аристотель завбачливо виїхав з міста. Помер він через декілька місяців

Теологічна теорія (Тома Аквінський, XIII ст.) пояснює походження держави волею Бога, висуває ідеї її непорушності, вічності та залежності від божественної волі.

Патріархальна теорія (Р. Філмер, XVII ст.) представляє державу продуктом природного розвитку, результатом розростання сім'ї. В основі виникнення держави – природне прагнення людей до взаємного спілкування. Для цього вони об'єднуються в сім'ї, декілька сімей складають рід (селища), а із селищ утворюється держава.

Представники договірної теорії (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, XVII-XVIII ст.) вважають, що державі передує "природний стан", який вони характеризують по-різному: як царство необмеженої особистої свободи, загального благоденства або "війни всіх проти всіх". Кожна людина мала невід'ємні права, однак у природному стані неминуче постає проблема їх забезпечення та охорони. Тому люди домовилися встановити над собою специфічну інституцію – державу, яка б відповідала за дотримання порядку, захищала загальні інтереси, забезпечувала невід'ємні права.

Органічна теорія (Г. Спенсер, XIX ст.) порівнює суспільство з біологічним організмом. У розвитку суспільства виявляються закономірності, притаманні всім живим організмам (зростання й ускладнення функцій організму, взаємозв'язок їх окремих частин, їхня диференціація). Об'єднання людей (племена, союзи племен, імперії, міста-держави) Г. Спенсер називав "агрегатами", які змінюються під впливом соціального розшарування суспільства, спеціалізації праці, утворення органів політичної влади.

У межах теорії насильства (XIX ст.) розрізняють теорії внутрішнього та зовнішнього насильства. Згідно з першою (Є. Дюрінг) власність, класи та держава виникли внаслідок насильства однієї частини суспільства над іншою. Прихильники другої теорії (К. Каутський, Л. Гумплович) серед найважливіших чинників державотворення виокремлювали війни та територіальні завоювання. Для закріплення влади переможців над завойованими народами утворюється держава.

Згідно з марксистською (класовою) теорією походження держави (К. Маркс, Ф. Енгельс, XIX ст.) виникнення держави було зумовлено переважно економічними чинниками – суспільним поділом праці, появою надлишкового продукту, приватної власності і наступним майновим (класовим) розшаруванням суспільства. Тим самим обгрунтовувалася ідея про класову природу держави, про боротьбу класів між собою як основну причину її виникнення. Держава визначається як засіб, що забезпечує панування одного класу над іншим.

Теорія інцесту (К. Леві-Строс, XX ст.) головним чинником виокремлення людини із світу природи називає заборону (табу) на кровозмішення. Збереження людського роду і його подальший розвиток вимагали створення спеціальних органів усередині родової общини, здатних контролювати дотримання заборони інцесту і застосовувати примушування до її порушників. Ці контролюючі органи з часом почали виконувати й інші громадські функції, виступаючи прообразом майбутньої державної організації.

Іригаційна (гідравлічна) теорія (К. Вітфогель, XX ст.) передумовою ранньої державності вважає перехід до іригаційного землеробства. Його впровадження не тільки сприяло зростанню обсягу сільськогоследарської продукції, а ще й створювало необхідні організаційні умови для появи розгалуженого державного апарату. К. Вітфогель пов'язував деспотичні форми азійських держав з необхідністю будівництва іригаційних споруд, що вимагало жорсткого централізованого управління.